Що таке сидерати і яка від них користь для вашого городу!

Для підвищення або підтримання родючості ґрунту слід регулярно вносити поживні речовини. З цією метою можна використовувати мінеральні, органічні підгодівлі або ж виростити зелені добрива.

Сидерати, або зелені добрива – це культури, які вирощуються для подальшого заорювання в ґрунт або компостування з метою підвищення рівня гумусу в ґрунті. До їх числа відносяться швидкозростаючі рослини, які скошуються і залишаються на поверхні або закладаються в ґрунт. Підземна частина після перегнивання також насичує ґрунт корисними сполуками.

Вирощування сидератів допомагає збагатити ґрунт мікро- і макроелементами, зокрема, азотом. Різні рослини впливають і на механічний склад ґрунту. Важкі глинисті ґрунти можна розпушити вирощуванням культур з потужною кореневою системою, що сприяє поліпшенню волого- та повітрообміну. Злакові культури здатні також пригнічувати ріст бур'яну, завдяки чому можна скоротити час і зусилля на догляд за ділянкою. А рослини із сімейства бобових допоможуть позбутися від шкідників на ділянці. Рослини з пишною зеленою масою захищають поверхню ґрунту від палючих сонячних променів.

Перед посівом слід враховувати мету їх вирощування, адже одні культури сприяють поповненню корисних сполук, інші більше впливають на механічний склад. Також слід звернути увагу на навколишні умови і основи агротехніки окремих рослин. На вологих ґрунтах добре ростуть люпин чи жито, а на піщаних - рапс. Вирощування календули, гірчиці або чорнобривців допоможе захистити вирощувані рослини від захворювань. Не слід вибирати сидерат з сімейства основної культури. Це підвищує ризики розвитку захворювань і атаки однаковими шкідниками, що призводить до втрати врожаю.

В якості зеленого добрива використовуються наступні культури:

• Хрестоцвіті поповнюють запаси фосфору, за рахунок перетворення складних з'єднань в легкозасвоювані рослинами. Капустяні також сприяють затриманню поживних речовин у верхньому шарі ґрунту. Наявність в рослинах сапонінів сприяє відлякуванню шкідників і запобіганню кладки яєць. Гарного результату можна досягти вирощуванням гірчиці, редиски, або ярого ріпаку.

• Представники сімейства Гречані вирощуються на важких ґрунтах. Розгалужена коренева система розпушує ґрунт, завдяки чому поліпшується аерізація і вологоємність. Гречка збагачує калієм і фосфором, а також впливає на кислотно-лужний стан, зрушуючи значення в кислу сторону.

• Ячмінь, жито, пшениця, овес і інші злакові культури збагачують землю макроелементами, зокрема, калієм і фосфором. Як зелені добрива вирощуються на початку осені, оскільки не переносять низьких температур.

• Бобові: горох, люцерна, конюшина, люпин однорічний, кормові боби, соя в першу чергу сприяють підвищенню рівня азоту, засвоюючи його з повітря і накопичуючи його в наземної частини, клубеньках на коренях рослин. Конюшина додатково збагачує ґрунт калієм. Вирощування люпину допоможе позбутися від личинок травневого хруща. Культури відрізняються морозостійкістю, завдяки чому вирощуються в усіх регіонах України.

В основному вирощування зелених добрив припадає на весну або осінь. У першому випадку готується ґрунт для пересадки розсадних рослин або для вирощування культур пізнього посіву. Тому для весняного вирощування вибирають рослини з коротким вегетаційним періодом: гірчиця або рапс. Другий варіант є більш популярним. До вирощування приступають після збору врожаю і використовуються озимі або ярі культури, які вимерзають за період зими і залишками наземної частини збагачують ґрунт. З цією метою використовуються озиме, яре жито, гірчиця.

Вирощувати сидерати можна і в літній період, підбираючи культури, які відростають після зрізки. Протягом усього період вегетації рослини скошують, перш ніж з'являться бутони. Необхідно контролювати появу насіння, і не допускати їх дозрівання, що призводить хаотичного розростання сидератів. Зрізані залишки залишають на поверхні ґрунту, що сприяє підвищенню його родючості, особливо тих ділянок, які не використовувалися під вирощування сільськогосподарських рослин в цьому сезоні. Не слід перекопувати чи переорювати зрізану наземну частину, адже це призводить до знищення родючого шару і корисної мікрофлори, що там сформувалась. Рекомендується залишити її на зиму. З приходом весни сніг розтане, і сидерати не виявлять, але ґрунт стане пухким, родючим, готовим до нового сезону вирощування городніх культур.