0
Батьківщиною трітелеї є західні регіони Північної Америки, а найбільша видова різноманітність характерна для сонячної Каліфорнії. Рослина має бульбоцибулини, і раніше індіанці вживали їх в їжу, — а квітки й донині використовують для декорування салатів та інших страв.
Трітелеї компактні: виростають до 20–60 см. Вони мають вузьке листя інтенсивно-зеленого забарвлення. Квіти нагадують дзвоники або зірочки (вони дуже гарно колихаються під легким вітерцем). Пелюстки залежно від сорту — білі, сині, фіолетові, рожеві, жовті; іноді мають контрастну смугу по центру.
Цвітіння рясне та тривале. Залежно від сорту припадає на квітень–серпень.
Існує близько десяти видів рослини, на основі яких виведені декоративні сорти. Особливо популярною є трітелея пухка (Triteleia laxa) — має ніжне суцвіття-зонтик та білі, світло-блакитні або фіолетові квіти. Серед типових її сортів: «Квін Фабіола» (Queen Fabiola), «Конінґін Фабіола» (Koningin Fabiola), «Корріна» (Corrina).
Також існують: трітелея Бріджерса (Triteleia bridgesii), трітелея Ґендерсона (Triteleia hendersonii), трітелея великоквіткова (Triteleia grandiflora) та ін.
Насіння сіють на розсаду, коли мине 8 тижнів після останнього весняного заморозку. Посадковий матеріал не заглиблюють, але присипають тонким шаром землі. Ємність накривають плівкою. Проростання відбувається при температурі +15°С і займає 1–3 місяці.
Розсаду трітелеї регулярно провітрюють, за необхідності обприскують відстояною водою. Після появи сходів плівку знімають. Через 2–3 роки бульбоцибулина доросте до 2 см у діаметрі, тоді її можна пересаджувати на постійне місце. Цвітіння настає на 3–4–й рік після посіву.
Бульбоцибулини трітелеї садять у відкритий ґрунт весною (після завершення заморозків) або в серпні–вересні (коли температура повітря складає +17–20°С). У випадку осінньої посадки цибулини встигнуть вкоренитись, набратись сил — і зможуть перезимувати та піти в ріст весною. Весняну посадку радять для регіонів із прохолодним кліматом.
Викопують посадкову яму глибиною 5–10 см, додають дренаж та добрива, поміщають бульбоцибулини трітелеї, засипають їх землею та рясно поливають. Відстань між рослинами — 10–20 см.
Вибирають затишне місце — сонячне, але захищене від вітру. Тонкі стебла квітів трітелеї можуть зламатись під сильними поривами. Допустима легка напівтінь, наприклад, від крон дерев.
Можна вирощувати трітелею в горщику: тримати його в саду або на відкритій веранді, а з настанням холодів занести в приміщення.
Субстрат повинен бути добре дренованим, мати нейтральну або слабокислу реакцію. Квітка добре розвивається на супіщаних ґрунтах. За необхідності можна «збагатити» свою ділянку піском: його 6-сантиметровий шар перемішують із 10-сантиметровим верхнім шаром землі в саду.
Поганий варіант ґрунту для трітелеї — глинистий. Він утримує вологу, через що загнивають корені.
Трітелея добре витримує посуху, але для інтенсивного зростання та рясного цвітіння їй потрібний регулярний полив. Його здійснюють не рідше разу на тиждень. Не допускають заливання.
Добрива вносять весною, коли квітка починає активно розвиватись. Використовують комплексний мінеральний склад або органіку.
Після відцвітання та повного в’янення листків можна обрізати надземну частину.
Трітелея витримує похолодання до –17,8–28,9°С. В кліматі з порівняно м’якими зимами рослину можна залишати в землі до весни, забезпечивши укриття торфом, тирсою або хвойними гілками.
При суворішому кліматі бульбоцибулини викопують і зберігають в сухому добре вентильованому місці при +3–10°С. Весною їх садять знову.
Трітелея стійка до хвороб та шкідників. Зазвичай їй загрожують лише слимаки, що під’їдають листя.
Замовте дуже красиву рослину, адже за нею практично не потрібен догляд. Квітка радуватиме вас багато років, а ми пропонуємо:
справедливі ціни на трітелею;
швидку доставку по Україні;
тільки свіжий і якісний посадковий матеріал.
Звертайтесь, якщо виникли питання. Будемо раді допомогти у виборі, розвіяти всі сумніви та подарувати вам неймовірний досвід знайомства із новими садовими культурами.
