0
Аконіт (тоя, борець) належить до багаторічних трав’янистих рослин родини жовтецевих. Сюди також відносяться: горицвіт, анемона, дельфіній, чемерник, ломиніс, жовтець.
Невибагливий аконіт вирізняється «харизматичним» зовнішнім виглядом. Висока квітка має волотеподібне суцвіття, завдовжки до 50 см. Колір залежить від сорту. Стебло тонке, жорстке, опушене; найчастіше воно пряме, але трапляються і звивисті види. Мереживне листя аконіту — велике, тверде, розсічене. Рослини бувають кореневищними або бульбовидними.
Всі частини рослини містять алкалоїд аконітин: 2 мг речовини можуть спричинити летальний випадок. При контакті зі шкірою виникає свербіж, при потраплянні у рот — опік. При сильному ураженні вірогідні проблеми з диханням, запаморочення, лихоманка.
Рослина смертельна для комах, джмелі та бджоли збирають нектар із аконіту лише якщо поблизу немає інших квітів. Із аконіту отримується так званий «п’яний мед». Його вживання теж небезпечне. Та чим холодніший клімат, тим менш отруйним є аконіт: обмінні процеси уповільнюються – і алкалоїди накопичуються не так активно.
Раніше квітку використовували як знеболювальне, сьогодні аконіт аптечний входить до складу гомеопатичних препаратів.
Існує близько 300 видів аконіту, з них в Україні росте 17: в основному вони поширені в Карпатах і Прикарпатті. Так, в лісових чагарниках трапляється рідкісний аконіт строкатий, а на гірських луках та кам’янистих скелях можна зустріти аконіт міцний.
Для декоративних цілей виведена велика кількість сортів, які легко приживаються в українському кліматі. Серед них — компактний аконіт Фішера, лимонно-жовтий аконіт Ламарка та аконіт кучерявий, що підходить для вертикального озеленення.
Аконіт клобучковий, або справжній — морозостійкий вид із Північної та Центральної Європи. Рослина витримує до –34°С та може зимувати без укриття. Висота пірамідального куща складає до 30–130 см, діаметр — до 70 см. Оригінальний колір суцвіття — індиґо, але в гібридах відтінок може бути іншим. Популярні сорти аконіту клобучкового:
біло-блакитний Bicolor;
ніжно-рожевий Rubellum;
білий Album;
світло-фіолетовий Stainless Steel;
рожево-бежевий Carneum.
Аконіт Карміхеля — морозостійкий вид родом із Східної Азії. Рослина виростає до 150 см, а діаметр куща складає 40–50 см. Ефектні суцвіття — світло-синього кольору, можуть сягати 60 см у довжину та зберігаються до самих морозів. Популярні культурні сорти аконіту Карміхеля:
біло-синій Cloudy;
рожевий Royal Flash;
насичено-фіолетовий Arendsii.
Аконіт квітне влітку–восени: залежно від сорту та умов вирощування. Типовий період: липень–вересень, хоча відомі випадки, коли аконіт розквітав у жовтні.
Аконіт вирощують із насіння: його сіють під зиму, а цвітіння настає на 2–3-й рік. Також квітка добре реагує на вегетативні методи:
ранньою весною або восени (після відцвітання) кущ ділять;
в кінці травня–на початку червня виконують живцювання.
Для підтримки декоративності кожні 4–5 років кущ омолоджують. Його розділяють, залишаючи на кожному пагоні по 3–4 бруньки, — та розсаджують.
Аконіт невибагливий, не боїться протягів і холоду. Квітка чудово себе почуватиме в напівтіні та тіні — але на сонці цвітіння буде яскравішим. Через отруйність рослини ділянка, де росте аконіт, повинна знаходитись у недоступному для дітей та тварин місці.
Бажано вибирати родючі повітропроникні субстрати. Оптимальний рН — 4,6–6. Чорнозем та глинисті ґрунти розбавляють тирсою, піском чи торфом, аби покращити дренажні властивості та не допустити грибкових захворювань.
Посадку здійснюють навесні або восени. Приблизно за тиждень готують яму: її проливають водою, а на дно додають компост. За цей час земля збагатиться поживними речовинами. Дно вкривають дренажним шаром, після чого розміщують рослину, засипають землею і рясно поливають. Дистанція між кущами — 35–50 см.
Аконіт підживлюють 1–2 рази за сезон. Обов’язково — навесні, аби суцвіття були яскравими. За необхідності — в липні, коли тоя цвістиме: щоб не дати рослині ослабнути.
Тоя не любить застою води. Достатній полив — кожні 1–2 тижні, в сильну спеку — частіше. Після поливу розпушують ґрунт.
Аконіт варто мульчувати, кілька разів за літо вкриваючи міжряддя верховим торфом, скошеною травою чи перегноєм. По-перше, це сприятиме насиченню землі корисними речовинами. По-друге, збереже ґрунт зволоженим, і рослина легше витримуватиме сонце.
Влітку видаляють відмерлі суцвіття, щоб стимулювати повторне цвітіння. Пізньою весною пагони обрізають, залишаючи до 20 см над землею.
Укорочені стебла присипають сухим торфом чи листям. Цього достатньо для успішної зимівлі.
Отруйна квітка відлякує більшість шкідників, але її не садять під плодовими деревами: звідти можуть мігрувати нематоди. Серед хвороб найнебезпечнішою є борошниста роса.
Пересаджують, прополюють, підживлюють та поливають аконіт лише в рукавичках. Після завершення робіт миють руки з милом.
Ми регулярно поповнюємо базу сортів, тож у продажу весь час з’являється щось нове та цікаве! Вибирайте аконіт для свого саду, адже в магазині «Світ Рослин»: доступні ціни, висока якість посадкового матеріалу, швидка доставка по Україні. Найкращі пропозиції — саме для вас!
