0
Крокосмія родом із півдня Африки, а до Європи вона потрапила у XIX столітті. Квіти у неї невеликі (2–4 см в діаметрі) та дуже яскраві: червоні, помаранчеві, жовті. Вони вінчають високе стебло, що витягується до 60–150 см, та виглядають ефектними плямами на фоні насичено-зелених мечоподібних або лінійних листків. Суцвіття — волотисте, містить по 3–5 квіток. Засушена крокосмія пахне шафраном.
Для крокосмії типовий літньо-осінній період цвітіння. Як правило, воно триває з липня по вересень.
В природі відомо близько 55 видів крокосмії. Деякі з них вирощують в садах, перш за все це:
крокосмія золотиста (Crocosmia aurea) — походить із Південно-Африканської Республіки, окультурена з 1846 року. На початку осені розпускаються квіти, відтінок коливається від жовтого до червоного;
крокосмія масонорум (Crocosmia masoniorum) — порівняно зимостійкий вид родом із східних Капських провінцій ПАР. Квітне в середині літа, суцвіття — помаранчеві, кущик невеликий та виростає до 60–80 см;
крокосмія панікулата (Crocosmia paniculata) — розповсюджена на сході Південної Африки, зустрічається на території Лесото та Королівства Есватіні. Вид ранньоквітучий: помаранчеві або оранжево-коричневі квіти з’являються в середині червня. Висота куща — 120–150 см;
крокосмія Потс (Crocosmia pottsii) — вид, рідний для східних провінцій ПАР: Капських та Квазулу-Наталь; але також зустрічається в Колумбії. Має дрібні оранжеві квіти та вузьке гладке листя.
Селекційна робота призвела до появи понад 400 культиварів. Серед перших гібридних сортів була крокосмія звичайна (Crocosmia crocosmiiflora) — у 1880 році її отримали при схрещуванні крокосмії золотистої та Потс. Гібрид сягає 100 см у висоту, має світло-зелене вузьке листя та невеликі лійкоподібні квіти — помаранчеві або жовті. Цвітіння настає у липні-серпні.
Найпопулярніший сорт крокосмії — «Люцифер» (Lucifer), виведений у 1966 році. Має неймовірно гарні насичено-червоні квіти.
Серед інших гібридів:
оранжево-червона «Емілі Маккензі» (Emily Mckenzie);
помаранчева «Мандаринова королева» (Tangerine Queen);
жовтий сорт «Джордж Девідсон» (George Davidson);
червоно-помаранчевий «Ред Кінг» (Red King);
полум’яно-червоний «Фаер Кінг» (Fire King) та ін.
Крокосмію на розсаду сіють у кінці лютого–на початку березня. Субстрат — суміш дернової землі, торфу, перегною та піску. Посіви накривають плівкою, періодично провітрюють та зволожують. Після появи двох справжніх листків пікірують у просторішу посудину. У кінці квітня–на початку травня крокосмію пересаджують у відкритий ґрунт та рясно поливають. Земля на цей час має прогрітись до +6–10 °С. Цвітіння настає на 2–3–й рік.
Найкраще місце для крокосмії — просторе, затишне та сонячне. В напівтіні цвітіння буде не таким яскравим, але в дуже спекотному кліматі бажане післяобіднє затінення.
Полив потрібен регулярний, але без переливу. Воду вносять в міру підсихання ґрунту, після чого землю розпушують.
На дуже родючому ґрунті квітка обходиться без підживлень. В інших випадках після появи другого листка кожні 10–14 днів вносять мінеральні добрива. В період формування бутонів роблять акцент на калійні препарати.
Крокосмія потребує добре дренованого, дуже поживного та злегка зволоженого субстрату. Важкі глиняні ґрунти розбавляють великозернистим піском або торф’яним мохом.
Посадку бульбоцибулин у відкритий ґрунт здійснюють у кінці квітня–травні. Можна садити крокосмію невеликими групками по 5–15 штук з інтервалом у тиждень: тоді цвітіння буде безперервним. Дистанція між екземплярами — 5–15 см залежно від розміру.
Раз на кілька років кущ омолоджують, розділяючи його на окремі цибулинки — та пересаджуючи їх на нові місця.
Зрізають квітконоси, що відцвіли. Листя не видаляють: воно має відмерти природним чином, щоб встигнути віддати бульбоцибулинам поживні речовини.
Бульбоцибулини бажано викопувати на зиму — робити це потрібно з середини жовтня. Після просушування їх зберігають при температурі +5–10°С.
За умови теплого клімату та морозостійкого сорту крокосмію допустимо залишати в землі, але її обов’язково слід прикрити компостом, ялинковим гіллям, тирсою.
Крокосмія стійка до хвороб, вони виникають лише через недостатній догляд або перезволоження ґрунту. Найчастіше спостерігаються: фузаріоз, сіра гниль, жовтяниця. Серед шкідників небезпечні: капустянки, трипси та павутинні кліщі.
Пропонуємо придбати свіжі бульбоцибулини крокосмії в нашому онлайн-магазині "Світ Рослин"— за доступною ціною та з швидкою доставкою по Україні. Від щирого серця — для вашого саду!
