Сьогодні ми з вами поринемо в величезне лілейне море, в цей неосяжний світ квіткової досконалості і безмежного захоплення. Ми розповімо вам про тонкощі, які необхідно знати при виборі цієї рослини, про її унікальні особливості і відмінності.
У світі налічується близько п'яти тисяч сортів, і близько ста видів цієї дивовижної рослини.
Сорти (включаючи гібриди) діляться на вісім груп, в дев'яту входять тільки види лілій. Класифікація сортів лілій (а точніше гібридів) досить непроста.
Гібриди (базові)
Азіатські. Цей розділ нараховує близько п'яти тисяч сортів і по праву вважається одним з найчисленніших.
Висота азіатських лілій, коливається від сорока сантиметрів і до півтора метра. Квіти великі, в діаметрі - до чотирнадцяти сантиметрів. Колірної забарвлення - від білого і практично до чорного.
Лілії невибагливі, добре переносять морози, стійкі до шкідників, і дуже добре розмножуються - цибулинами (дочірніми), бульбочками і лусочками. Ґрунт люблять нейтральний, або рихлисто-слабокислий, можуть рости в півтіні. Цвітуть «азіати» з останніх чисел червня і до початку серпня. Але тільки є одне «але» - азіатський гібрид не має запаху.
Лілії, які потрапляють в цей розділ, в свою чергу діляться ще на три групи:
- Квіти чашовидні - пелюстки спрямовані вгору;
- Квіти зірчасті - пелюстки спрямовані в бік;
- Чалмовидні - пелюстки «пониклі», спрямовані вниз
Вибір сортів величезий - це Tiber, Fusion, Must See, махрові гібриди - Fata Morgana, Elodie і багато інших.
Східні. До цієї групи належать найбільші сорти. Висота лілій іноді досягає до двох з половиною метрів, квітки в діаметрі - до тридцяти сантиметрів. Найчастіше східні гібриди йдуть на зрізання, і не дивно - у них приголомшливий п'янкий аромат, і неймовірної краси цвітіння.
Рослина дуже примхлива, не переносить зайвої вологості. Восени лілії потрібно вкривати і оберігати від опадів, навесні - від заморозків (зворотних). Ґрунт повинен бути пухкий, кислий і добре дренований. Після чотирьох-шести років життя рослини на одному місці - рекомендується гнізда розділити. Гібриди цвітуть від серпня і до вересня.
У східному розділі - 5 груп:
- Трубчаста форма квітки.
- Чашоподібна форма.
- Квіти з чалмовидною формою.
- Квіти з плоскою формою.
- Кубковидна форма.
Сорти, які користуються великою популярністю - Josephine, Brindisi, Mero Star, Casa Blanca і ін.
Трубчасті. Найвідоміший представник цього виду лілій - королівський. Висота гібридів - від півметра до метра вісімдесяти сантиметрів, квітки - від вісімнадцяти до двадцяти сантиметрів. Забарвлення виведених сортів дуже різноманітне - від чисто білого і до бузкового відтінку. Трубчасті лілії мають приємний запах, і досить стійко переносять вірусні захворювання.
Але в догляді, вони дуже вибагливі. Не люблять перезволоження і кислого ґрунту, вимагають осіннього приховування від дощу, люблять сонячне світло. На зиму трубчасті лілії вкривають ялиновим гіллям або іншим покривним матеріалом.
Тут чотири групи квіток, які розрізняються за формою.
- Трубчасті.
- Чашовидні.
- Чалмовидні.
- Зіркоподібні (з плоскими формами).
Найбільш цікаві сорти – Pink Perfection, Night Flyer.
Довгоквіткові. Квітка нагадує старовинний грамофон: листочки акуратно вигнуті, а простір, немов звуками заповнюється найніжнішим ароматом. Висота культури - до одного метра. Висаджуються довгоквіткові - виключно в теплицях, і вирощуються тільки для продажу (зрізання).
Решта гібридів
Білосніжні. У лілій в цій групі, квітки трубчастої форми, пелюсточки витончено загнуті. Різновиди і кольори сортів не великі - це білий, або жовтий (з відтінками). Аромат - досить інтенсивний.
Лілії цієї групи, дуже схильні до грибних інфекцій, тому їх краще вирощувати на півдні або приділити достатню увагу обробці цибулин і профілактиці захворювань.
Мартагон. Форма квітки нагадує канделябр, який обнизаний дрібними квіточками (чалмовидна).
Сучасні, міжгрупові гібриди
Основою і генетичним матеріалом для створення сучасних груп лілій стали гібриди - Азіатський (А), Східний (О - орієнтальний), Довгоквітковий (Л) і Трубчастий (Т). І в процесі гібридизації і «витяжки» найкращих агротехнічних якостей з цього базового матеріалу, нові сорти отримали свій шифр або індекс, який дозволятиме визначити до якої групи вони належать.
ЛА-гібриди - отримані в результаті схрещування азіатської та довгоквіткової груп. Найперспективніша група, за відгуками селекціонерів. Від азіатської групи гібрид «взяв» невибагливість, стійкість до захворювань, зимостійкість і великий спектр кольорів. Від довгоквіткових - кубковидні, великі, і з легким ароматом квітки. Висота культури сягає одного метра.
ОТ-гібриди. Отримані після схрещування східних і трубчастих лілій. Вони відрізняються високим зростом - до півтора метра, і великими, з яскравим ароматом квітками. Обидва «батьківських» сорти, як відомо, погано переносять зиму, не сприймають кислий ґрунт. Але їх молоде потомство (ОТ) - більш витривале. Отриманий гібрид краще висаджувати на світлих ділянках, з добре дренованим ґрунтом.
OA-гібриди. «Батьками» цих гібридів стали східна і азіатська лілія. Східні красуні нагородили гібрид неймовірною красою (багато квіток мають хвилясті краї), а азіатки - широкою гамою кольорів. Сорт зимостійкий, віддає перевагу добре освітленим місцям.
ЛО-гібриди. З'явилися на ринку зовсім недавно, в результаті схрещування довгоквіткових і східній лілій. Рослини в висоту - до півтора метра, діаметр квіток - близько двадцяти сантиметрів, вони мають гарні короткотрубчасті і воронкоподібні форми, видають приємний аромат.
Гібрид погано переносить перезволоження, потребує зимового приховування, і схильний до грибкових інфекцій. Але його краса настільки чарівна, що варто спробувати виростити у себе в саду цю квітку, приділивши увагу профілактичній обробці від грибків та інфекцій.
ЛОО – гібриди. Вдосконалений варіант ЛО-гібридів, шляхом потрійного схрещування (Л + О + О). Володіє дуже сильним запахом і відрізняється величезними суцвіттями.
