Моніліоз персика: як за чотири обробки врятувати сад

Моніліоз — це грибкове захворювання рослин, що поширене по всьому світу. В найгірших випадках воно призводить до втрати 70 % урожаю, тому жоден садівник не може ігнорувати цю проблему.

Які рослини вражає моніліоз

В першу чергу моніліоз вражає рослини зі зниженим імунітетом: вони не проявляють достатніх захисних реакцій і не можуть протистояти патогенним грибкам роду Monilinia. Серед культур в зоні ризику знаходяться:

• кісточкові (абрикос, слива, вишня, персик);

• зерняткові (груші, яблуні, айва);

• вересові (брусниця, ягідник щитковий, лохина американська);

• розовоцвіті (горобина, сакура, вишня).

Найсильніше моніліоз вражає саме кісточкові. Хоча деякі їх сорти мають відносну стійкість до хвороби (Анадольска вишня, Червонощокий абрикос, Персикова слива тощо) — але й вони можуть потерпати від моніліозу.

Чому і як розвивається моніліоз

Комфортні умови для грибка — м’які вологі зими, що повільно переходять у пізню весну з прохолодною дощовою погодою.

Зараження моніліозом часто відбувається в період появи цвіту, коли:

• спостерігаються тумани, роси, підвищена вологість;

• прокидаються шкідники, які на рівні з вітром переносять спори грибка.

Опинившись на рослині, збудник через кору проникає вглиб — але зачіпає і зовнішні частини. Так, на листках та квітоніжках з’являються невеликі білі пустули: в них знаходяться грибкові спори.

Другий період зниження імунітету, сприятливий для хвороби, — фаза наливання плодів.

Симптоми моніліозу: весняна та літня форма

Інкубаційний період моніліозу — близько двох тижнів. Залежно від часу зараження та появи симптомів виділяють дві форми хвороби. Весняний моніліоз схожий на опік або наслідки заморозків, він виражається через:

• засихання квітів, листків та плодових пагонів;

• появу на стовбурі й великих гілках тріщин та ранок, з яких витікає камедь (пошкоджені гілки при цьому гинуть);

• сіро-білі подушечки на уражених листках (це скупчення спор грибка).

З плином часу моніліоз зачіпає все більшу частину рослини. Розвивається літня форма хвороби, її ознака — гниль плодів. Вони:

• або опадають;

• або всихають на гілці та перетворюються на ще одне джерело інфекції, покриваючись біло-сірими пустулами-подушечками.

Як ефективно лікувати моніліоз

Лікувати моніліоз потрібно комплексно, оскільки зараження може відбуватися на будь-якій стадії розвитку рослини. В основному необхідна обробка препаратами:

1. ранньою весною, ще до розкриття бруньок, використовують мідьвмісні засоби — Бордоську суміш або мідний купорос, вони знищують зимуючі спори грибка;

2. на етапі рожевого бутону, коли бруньки готові розпускатися, а температура сягає +5 ℃, проводять обприскування Хорусом;

3. в період цвітіння, коли розкриється 50–60 % квітів, застосовують Світч;

4. до збирання урожаю встигають ще раз обробити рослину препаратом Світч, щоб не допустити гнилі плодів.

Якщо обробку доводиться проводити за несприятливих погодних умов (сильний вітер, дощить), то в бакову суміш додають ад’ювант. Наприклад, Глюстен чи Адюмакс. Ад’ювант утримує фунгіцид на поверхні листків та покращує якість поглинання діючої речовини.

Важливо! Не використовуйте ад’юванти разом з препаратами на основі міді.

Профілактика моніліозу в саду

Недопущення моніліозу направлене на блокування джерел інфекції та підвищення імунітету рослин. Для цього:

• своєчасно виконують омолоджувальну й санітарну обрізку (загущене дерево — сприятливе місце для розмноження патогенів);

• не забувайте про підживлення — збалансоване живлення рослини дорівнює високий імунітет;

• у разі потреби використовують інсектициди, оскільки комахи-шкідники ослаблюють рослини та часто виступають переносниками хвороб;

• завжди видаляють муміфіковані, пошкоджені та гнилі плоди — як з гілок, так і з-під дерева (можна викидати в компост);

• якщо через через 10 днів після цвітіння помітили сухі пагони, їх потрібно зрізати разом з 1–2 живими бруньками (спори грибка знаходяться і під нібито здоровою корою);

• обов’язково обробляють рослину Ізабіоном — це біологічне добриво, що стимулює ріст, покращує імунітет, мінімізує наслідки заморозків та розвиває витривалість до стресів;

• намагаються обирати стійкі до хвороби саджанці (карликові та колоновидні рослини зазвичай мають слабший імунітет), зараз існують сорти персиків та абрикос, стійкі до моніліозу.

Боротьба з моноліозом є не стільки складною, скільки регулярною. Але сучасні препарати значно полегшують задачу — варто лише використовувати їх в потрібний момент.