0
Ґрунтопокривні рослини— низькорослі дуже живучі рослини, що швидко розростаються. Оскільки виглядають вони гарно, а догляду практично не потребують, то ними часто прикрашають непривабливі чи важкодоступні ділянки. Також ґрунтопокривники чудово доповнюють клумби або інші квітково-трав’янисті композиції.
Ґрунтопокривні культури не лише декоративні, а й покращують «якість» ділянки. Вони:
укріплюють ґрунт, роблячи його міцнішим та водостійким (що особливо актуально на схилах);
грають роль мульчі, тобто — не дають волозі випаровуватись, захищають коріння від перегріву, перешкоджають вкоріненню та проростанню бур’янів;
сприяють загальному оздоровленню мікроклімату (в тому числі внаслідок насичення верхнього шару землі киснем, що робить її родючішою).
Особливо рекомендовано садити ґрунтопокривні рослини на пустирях, які заростають бур’яном. Адже трава — кормова база для комах та прихисток для патогенів. До того ж ґрунтопокривники виглядають достатньо природно, але не створюють відчуття запущеності. Їх ще можна розмістити:
на заболочених, посушливих або дуже темних ділянках, де більше ніщо не росте;
в закутках двору, куди не хочеться «лазити» заради прополювання;
поблизу сараїв та інших господарських будівель, що зазвичай виглядають не дуже акуратно;
біля великих дерев та кущів, чиє коріння може потребувати захисту;
в рокаріях, альпійських гірках, клумбах, на газонах для створення насиченої та живої композиції.
Ялівець Андорра Компакт — компактний чагарник з подушко- або розеткоподібнною кроною. Хвоя зелена влітку, але до зими змінює забарвлення на фіолетово-багряне. Перевагою цієї рослини є його компактність, невибагливість і морозостійкість в умовах українського клімату.
Ялівець Принц Уельський — дуже низький, сланкий сорт ялівцю. Утворює густий, щільний кущ. Найпопулярніший сорт для створення вічнозеленого газону, швидко закриває поверхню. Цей сорт використовується в одиничних та групових насадженнях, а також висаджують на схилах як ґрунтопокривну рослину.
Барвінок — трав’янистий чагарник, пагони якого стелються по землі. Листя у рослини туге, щільне, блискуче. Залежно від сорту воно може бути як однотонно-зеленим, так і мати вкраплення білого, бежевого, золотистого. Квітне барвінок в травні-червні, іноді повторно зацвітаючи ще й в серпні, але основна окраса барвінка - зимозелене листя.
Горлянка (живучка, аюга) — трав’янистий сланкий багаторічник з рельєфним листям та колосоподібними фіолетово-синіми суцвіттями. Особливо насиченим та щільним покрив буває протягом 20 днів у червні-липні.
Моховинка (ірландський мох) голковидна відноситься до вічнозелених трав’янистих рослин. Розростаючись, формує щільні кущики з дрібними витягнутими листочками. В червні-липні моховинка вкривається безліччю білих квіток, що розповсюджують солодкуватий аромат.
Плющ — вічнозелений або листопадний багаторічник із стеблами-ліанами та чіпким повітряним корінням. Завдяки цьому рослина може як стелитись по землі, так і обплітати опори (паркани, стіни, дерева). Рослина чудово почуває себе в тіні, де не виживають інші.
Бруслина (бересклет) форчуна — вічнозелений чагарник, чиї пагони спочатку ростуть вертикально, а потім стеляться по землі або підіймаються на огорожу. Листя — яйцеподібне, зелене, з білими смугами. Восени його колір набуває коричнево-червоного та рожевого відтінків. Цвіте бруслина в червні-липні малопомітними квітками, які згодом змінюються червонуватими плодами.
Гірчак афінський — напіввічнозелена рослина, тобто за сприятливих умов зберігає листя. Спочатку воно темно-зелене, восени набуває бронзового тону. Гірчак люблять за свічкоподібні рожеві суцвіття, які прикрашають сад з липня по жовтень.
Мазус — це низькорослий багаторічник, висота якого не перевищує 10 см. Його квітки помітні в травні-вересні та нагадують маленькі орхідеї. Невеликі зелені листки мазуса зберігаються навіть зимою.
Ґрунтопокривні троянди — це розлогі чагарники, які є дуже широкими та невисокими. Зазвичай вони довго цвітуть, але квіти мають слабкий аромат. Популярні сорти: «Амбер Сан», «Зе Фейрі», «Кніпс», «Свані», Мірато.
Обрієта — трав’яниста рослина, яка утворює густий килим, висотою до 15 см. Листя зберігає забарвлення навіть взимку. Рожеві або фіолетові квіти з’являються у травні, цвітіння триває трохи більше місяця.
Очитки — компактні кущики, чиї сланкі пагони швидко розростаються. Серед найжаданіших сортів:
очиток їдкий — квітне жовтим в червні-липні, у висоту сягає 7 см;
очиток Корал Карпет — квітне білим в червні-серпні, досягає висоти 10–20 см;;
очиток Ангеліна — квітне жовтим в липні-серпні, висота складає 10–15 см.
Чебрець (тим’ян) — чагарник з повзучими стеблами. Цвіте рослина майже все літо: залежно від сорту квіти жовті, білі, рожево-бузкові чи фіолетові. В серпні-вересні з’являються плоди. Чебрецю властивий сильний аромат, недарма рослину використовують як пряність.
Стахіс (чистець візантійський) — найпопулярніший сорт. Рослина має овальні сріблясті листки з м’якими ворсинками. Квітне стахіс в червні-вересні щільними колосками, які заради декоративності часто видаляють на початку цвітіння.
Кизильник «Квін оф Карпетс» популярний декоративний сорт. Рослина напіввічнозелена, тобто в деяких випадках може зберігати листя взимку. Дрібні білі квіти присутні на чагарнику в травні–червні, після чого з’являються гарні червоні ягоди.
Ґрунтопокривні рослини — знахідка для саду або подвір’я. Мінімум догляду та зусиль, по суті — ці культури вирощують себе самі. Варто спробувати!
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація
