0

Гіпеаструм: як створити ідеальні умови для цвітіння

Гиппеаструм: как создать идеальные условия для цветения

Гіпеаструм — це багаторічна цибулинна рослина з великими квітами та витягнутим листям. Культура «приїхала» до Європи з Південної Америки ще у XVI столітті — та з того часу не втрачає популярності. Гіпеаструм дуже схожий на амариліс: вони належать до однієї родини, але є різними рослинами.

Підготовка цибулини

yak_doglyadaty_za_gipeastrumom.jpg

Цибулини гіпеаструма округлі та великі. Тривалість їхнього життя — 10–20 років, квітконос вони формують на 4-й рік.

Перед посадкою цибулину потрібно:

  • оглянути на наявність загнивань та інших дефектів;

  • очистити від верхньої сухої шкірки, пошкоджених лусочок, сухих коренів;

  • знезаразити фунгіцидним розчином Фундазолу, просушити.

Не можна брати цибулини в час або одразу після цвітіння. Посадковий матеріал купують весною чи восени. Вибирають великі, «міцні» цибулини — не менше 7 см (бажано 10 см).

Ґрунт для гіпеаструмів

Ґрунт потрібен нейтральний або ледь кислий (рН 6,0–7,0) — поживний, пухкий, водопроникний. Існують промислові ґрунтосуміші для гіпеаструмів — або ж субстрат готують за одним із рецептів:

  1. торф + агроперліт/вермикуліт (4:1);

  2. універсальна ґрунтосуміш + біогумус + агроперліт/вермикуліт + пісок (2:1:1:0,5);

  3. торф + листова земля + агроперліт/вермикуліт/пісок (2:2:1).

Компоненти ґрунтосуміші добре перемішують. «Домашній» субстрат знезаражують — наприклад, розчином Актари та Актелліку.

yak_sadyty_gipeastrum_amarylis_navulytsi.jpg

Як садити гіпеаструм у відкритий ґрунт

Гіпеаструм любить тепло та сонце, невитримує заболоченості та заморозків. Рослина розвивається при температурі від +12°С, для пишного цвітіння потрібно +17–25°С. У ґрунт гіпеаструми садять в кінці весни–на початку літа. Ідеальне місце — відкрите, сонячне, з легким затіненням у полудень. Можна вирощувати гіпеаструми на високих грядках, які прогріваються краще, — або у теплицях.

Процес посадки:

    — викопати лунку, пролити її відстояною водою;

    — заглибити цибулину на 1/2 (її верхня частина залишається над землею);

    — засипати ямку ґрунтом.

Відстань між цибулинами — від 20 см. Загущені посадки призводять до зменшення цибулин, погіршення декоративності, розмноження шкідників і захворювань.

Нерідко весь рік рослина росте у горщику — і тільки на літо її пересаджують у відкритий ґрунт. Це роблять, аби цибулина зміцніла, а цвітіння було пишним.

Коли викопувати гіпеаструм

Гіпеаструм викопують, коли нічна температура опуститься до +10°С. Сигналом також може бути завершення цвітіння, відмирання і пожовтіння листя.

У суху погоду гіпеаструми витримують і +5°С, а у вологу — вимерзають швидко.

Є два варіанти, що робити з цибулинами гіпеаструма:

  • загорнути в папір;

  • посадити у горщик та тримати без поливу.

В обох випадках цибулини після викопування слід просушити. Зимувати вони мають в затемненому та вентильованому місці при +5–8°С та вологості 50–60%. За таких умов рослини «заснуть».

Як садити гіпеаструм у горщик

yak_sadyty_gipeastrumy_u_gorschyk.jpg

Гіпеаструм у горщик садять з кінця вересня до кінця квітня. Схема наступна:

  • покласти на дно шар дренажу (краще подрібнений пінопласт, бо він теплий, але використовують і керамзит);

  • заповнити вазон майже до верху ґрунтосумішшю;

  • полити землю водою (на 2–3°С теплішою, ніж температура в кімнаті);

  • помістити цибулину, заглиблюючи її на 1/2.

Вкорінюються гіпеаструми, які не підмерзають знизу. Наприклад, від плитки на підлозі холод йде навіть у теплому приміщенні. Тому горщики з рослинами краще тримати на столику, полиці, підвіконні. Гіпеаструм полюбляє розсіяне, але рясне світло.

Який вибрати горщик

Дорослій цибулині потрібен горщик від 5 л. Часто зустрічається протилежна порада використовувати тісні вазони — щоб відстань від цибулини до стінки не перевищувала 2 см. Це актуально, якщо гіпеаструми цікаві лише як рослини для майбутнього букету: зацвітуть — їх зріжуть. Для тривалого ж розвитку квітам потрібен простір. А пересадку методом перевалки виконують раз в 3–4 роки (перед цвітінням або після початку вегетації).

Як поливати гіпеаструми

Поливати гіпеаструм слід по краях горщика, не зачіпаючи цибулину та уникаючи обприскування. Існує практика, коли воду наливають в піддон, — проте є ризик спричинити загнивання знизу, залишивши сухий ґрунт зверху.

Інтенсивність поливу змінюється залежно від періоду:

  1. на початку вегетації вологи потрібно мало;

  2. між появою квітконоса та до цвітіння необхідний рясний полив (земля не має бути сухою);

  3. після відцвітання ще місяць продовжують рясний полив, але потім його припиняють (це допоможе рослині піти у сон на 2–4 місяці).

Деякі квіткарі не дають гіпеаструму спати. Вони протягом року поливають та підживлюють квітку, вважаючи, що в рідному кліматі рослина не має жорсткого періоду спокою.

Як підживлювати гіпеаструми

yak_sadyty_amarylis_gipeastrum.jpg

У свіжопосадженої цибулини відсутні сильні корені, тому їй нічим засвоювати поживні речовини. І якщо субстрат був «насиченим», то ще близько 2-х місяців не варто захоплюватись добривами.

Загалом же слід вибирати препарати для квітучих, наприклад:

  1. Добриво Master Elit для квітучих (піджвилювати кожні 2 тижні, в фазі спокою — раз на місяць і в меншому дозуванні);

  2. Agrecol для квітучих рослин, гель (застосовувати в період інтенсивного зростання та цвітіння — раз на тиждень, в інший час — раз на місяць).

  3. Добриво Helprost для квітучих рослин можна застосовувати навіть для тривалішого зберігання зрізаних квітів

Також можна в період початку вегетації кожні 2 тижні підгодовувати гіпеаструм добривом для листяних, а після появи квітконоса — препаратами для квітучих. Ще для підживлення беруть деревну золу, перепрілий гній, рослинний компост.

Підгодівлі припиняють за місяць до викопування цибулин та до початку періоду спокою. Після виходу зі сну відновлюють підживлення через 1,5–2 тижні.

Розмноження гіпеаструмів

Насінням

koly_obrizaty_gipeastrum.jpg

Насіння найкраще проростає при посіві одразу після збирання. Якщо воно висохло, шанс складає 30%. А щоб точно отримати посадковий матеріал, доведеться займатись штучним запиленням:

    — пензликом пилок з рослини переносять на рильце маточки іншої;

    — чекають утворення коробочки з насінням, яка дозріватиме близько 2-х місяців;

    — коли коробочка лопне, збирають насіння, вибираючи пухкі великі зернятка;

    — насіння висівають у горщик на відстані 3–5 см та із заглибленням у ґрунт до 1 см;

    — обприскують відстояною водою та накривають плівкою, пакетом чи склом;

    — підтримують у «тепличці» +18–24°С, періодично провітрюючи та обприскуючи (не забувають і про потребу гіпеаструмів у світлі);

    — через 5–7 днів, коли з’являться сходи, «тепличку» прибирають, а розсаду пересаджують у більші горщики та вперше підживлюють;

    — влітку рослини пересаджують у великий горщик або у відкритий ґрунт.

Дозрівання коробочки виснажує цибулину. Гіпеаструм після цього може квітнути слабо. А рослини із насінин взагалі цвістимуть лише на 5–6-й рік.

Задля економії ресурсу цибулини можна запилювати гіпеаструми зрізаними — у вазі.

Поділом

Розмноження поділом виконують у листопаді, коли цибулина у горщику містить багато поживних речовин. Для цього:

  • очищують верхню частину цибулини від ґрунту (закопаною лишається нижня половина);

  • прибирають сухі луски та зрізають листки із невеликою частиною верхівки цибулини;

  • на цибулині роблять чотири вертикальні надрізи від центру до краю — щоб розрізи доходили до землі;

  • в розрізи поміщають палиці чи пластмасові спиці діаметром 5 см (вони не дадуть цибулині зростись);

  • доглядають за цибулиною, як за звичайною квіткою, не допускаючи пересихання ґрунту;

  • коли з’являться перші листки, проводять підживлення;

  • навесні цибулину розділяють і розсаджують.

Дітками

У нижній частині здорової цибулини з’являються цибулини-дітки. Вони повторюють характеристики материнської цибулини. І коли такі «дитинчата» досягнуть мінімум 3 см у діаметрі, їх можна відокремити. Роблять це під час сезонного викопування або пересадки, користуючись стерильним гострим інструментом та затираючи порізи товченим вугіллям.

Як доглядати за гіпеаструмом після цвітіння

yak_obrizaty_amarylis_gipeastrum.jpg

Гіпеаструм після цвітіння готують до сну. Виконують наступне:

  1. зрізають квітконоси на 2/3 довжини, дозволяючи решті стебла засохнути природно;

  2. доки листя розвивається та є зеленим, забезпечують полив та вносять калійно-фосфорні добрива (це період, коли цибулина «відгодовується»);

  3. коли листя висохне, його зрізають (а засохлі частини квітконосів опадуть самі).

Після цього горщики з гіпеаструмом переносять в темне прохолодне місце зимувати. Якщо вологості невистачає, то періодично поливають рослини.

Не варто обрізати листя гіпеаструма, доки воно зелене. Досвід показує, що це не допомагає покращити якість цвітіння. Адже із зеленого листя живиться цибулина — якщо його відрізати, вона починає «голодувати» й слабне. А це погано для квітів.

Чому не цвіте гіпеаструм

Гіпеаструм не квітне, якщо його щось не влаштовує. Причини:

  • слабка цибулина — хвора, заселена шкідниками, занадто дрібна (листя може бути пишним, але рослина повільно згасає);

  • недостатній полив;

  • дефіцит поживних речовин;

  • погане освітлення;

  • температура нижче +12°С.

Якщо гіпеаструм відцвітає занадто швидко, то сповільнить цей процес зниження температури в кімнаті: чим холодніше, тим довшим буде цвітіння (але не нижче +12°С).

yak_zmusyty_gipeastrumy_tsvisty.jpg

Як стимулювати цвітіння

Цвітіння стимулюють, «граючи» з температурою. Користуються одним із методів:

    — перед посадкою цибулину замочують на 2–3 години у воду, підігріту до +42–45°С. Така швидка вигонка — стресова, але цвітіння настане через 20–25 днів;

    — сплячу рослину переносять під рясне світло та в стабільну температуру +20–22°С. Поступово збільшують поливи — а коли на квітконосі з’являється бутон, їх роблять щедрими та регулярними. Через 10–12 днів після виходу із стану спокою раз в 2 тижні підживлюють рослину фосфорно-калійними добривами з мінімумом азоту (Плантафол 5.15.45 та ін.) Цвітіння настає через 30–40 днів.

Вирощування гіпеаструмів — це любов і пригода. Адже в кожному будинку свій мікроклімат, своє співвідношення світла, вологості та температурного режиму.

До того ж кожна квітка — в певній мірі індивідуальність. Тож треба бути готовим до експериментів — з тривалістю фази спокою, з обрізкою листя, з поливами та підживленнями: і кожна спроба принесе чимало задоволення!

22.11.2024

Повернення до списку

Відгуків поки що немає


Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті.