Існує думка, що в корисних яблуках завжди живуть «черв’ячки», — але це не так. І боротися з плодожеркою необхідно.
Яблунева плодожерка — це буро-сірий метелик довжиною до 1 см, якого можна зустріти в саду ввечері (вдень комаха ховається серед листя). Шкідник вражає:
яблуню;
грушу;
абрикос;
айву;
сливу;
персик;
волоський горіх.
Літ починається у травні, коли зацвітають яблуні. Самкам потрібна краплинна волога — личинки їдять плоди, прогризаючи шлях крізь м’якуш до насіння. Саме по активності гусені «вистежують» плодожерку. Ознаки її наявності:
павутинка біля ніжки плода;
вигризені ходи та сліди темних екскрементів в них;
спорожнена насіннєва камера з рештками випорожнень.
Коли личинка доїдає плід, він падає — а вона переселяється в новий. Одна гусениця знищує до п’яти яблук. А оскільки на дереві буває 120–300 яєць, то врожай страждає помітно.
Зимують лялечки шкідника під корою, в муміфікованих плодах, у щілинах підпор, серед неприбраних рослинних залишків, у ґрунті на глибині 3–10 см.
В Україні встигає з’явитись два, іноді три покоління. Процес розмноження триває всі 1,5–2 місяці льоту, тому в саду одночасно присутні різні стадії розвитку шкідника.
Якщо відносна вологість не опускається нижче 35–50 %, а температура повітря складає +15–30 °С, самки активно відкладають біло-зелені яйця на листі, зав’язі плодів, молодих гілках. Гусінь відроджується з яєць через 7–12 діб, харчується плодами в середньому місяць, після чого заляльковується. Весною лялечка розвивається 14–20 днів, влітку — 12–16. Самка стає статево зрілою через 2–3 доби.
Загалом слід враховувати, що:
метелики першого покоління відкладають яйця з середини травня;
після відродження личинка вразлива недовго, бо швидко забирається у плід;
доросле друге покоління літає з настанням липня, коли ще не повністю зникли метелики першого покоління, — тому цей час вважається піковим;
«пізні» личинки заляльковуються до 10–12 серпня — і проявляються вже наступної весни.
Ще гусениці «вміють» впадати в діапаузу — тобто вони не заляльковуються, а «вимикаються» та чекають весни. В такому стані личинки дуже стійкі до несприятливих умов, в тому числі інсектицидів. Тому для успішних обробок необхідно:
враховувати цикл розвитку шкідника;
чергувати препарати, щоб продовжити строк їхньої дії та не дати комахам виробити стійкість;
виконувати обробку регулярно та щороку.
В травні в саду вивішують феромонні пастки та перевіряють їх щоденно. Якщо за 5 днів спіймається п’ять метеликів, це говорить про засилля плодожерки. Причому в липні ризиковим показником вважається три комахи.
Задача обробки — максимально знищити два покоління шкідника. Загальна схема передбачає чотири обприскування, чого достатньо для середньостиглих яблук. Раннім сортам вистачить трьох обробок, а пізнім може знадобитись і до семи. Це пов’язано з наявністю плодів на дереві: адже саме в них зацікавлена плодожерка.
Використовується Прованто Вернал. Препарат безпечний для бджіл і може застосовуватись в період цвітіння. Це інсектицид контактної дії, що швидко зменшує популяцію дорослих комах, а значить — не залишає їм можливості відкладати яйця.
Для повторного обприскування проти першого покоління підходить Матч. Він діє на всі етапи розвитку комахи, включаючи стадії яйця та личинок у періоди линьки. До того ж інсектицид запобігає відкладанню нових яєць вцілілими дорослими самками.
Застосовують Ампліго. Препарат діє в широкому діапазоні температур та знищує яйця, гусінь будь-якого віку, метеликів.
Через 10–15 днів після Ампліго використовують Проклейм. Протягом 2 годин він проникає у тканини рослин та впливає на яйцекладки, личинки, дорослих особин. При засиллі метеликів Проклейм можна застосовувати через 5–7 днів після попередньої обробки.
Плодожерка живуча, але має свої «проблеми». До несприятливих факторів відносяться:
травнева температура до +10°С (це поріг розвитку, нижче якого не відбувається розмноження);
малосніжні зими з морозом до -30°С (це погано для зимуючих стадій);
природні вороги — туруни, хижі клопи, щипавки, мертвоїди, золотоочки, сонечка. Також можна купити для саду трихограму — мікроскопічну комаху, яка вирощується в біолабораторіях: вона знищує яйцекладки плодожерки.
Навіть якщо в саду не літають ці небезпечні метелики, треба про всяк випадок створити для них некомфортні умови. Слід:
видаляти кору, що відшаровується;
перекопувати пристовбурове коло навесні та восени;
виконувати санітарну обрізку дерев;
видаляти опалі плоди та рослинні рештки;
проводити профілактичні обробки ранньою весною та восени.
Присутність яблуневої плодожерки в саду сприяє поширенню хвороб та загальному ослабленню рослин. Тож боротись зі шкідником потрібно — інакше доведеться обходитись без смачних яблук.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація