Трипси — одні з найпоширеніших шкідників на українських городах та в садах. Непримітна комаха легко знижує врожайність на 30–60%, а у зоні ураження опиняються і фрукти, й зернові, й овочі, й квіти… Та хоч трипси неймовірно живучі, все ж можна зменшити їхню популяцію до того рівня, коли шкода для рослин не буде такою критичною.
Трипси — це дрібні комахи з приплюснутим тілом, довжиною 0,5–5 мм, загостренням «на хвості» та вусиками на голові. Самці менші за самок. Ротовий апарат — колючо-сисний. Забарвлення коливається від світло-жовтого до чорного. Лапки мають присоски-пухирці, завдяки яким комаха пересувається по поверхні рослин.
Характерна особливість більшості трипсів — волоски-торочки на вузьких крилах. Проте (через малу кількість жилок у крилах) комахи не влаштовують тривалих перельотів: замість цього вони ніби перестрибують з точки А в точку Б. Також зустрічаються безкрилі форми трипсів.
Трипси зимують у формі імаго або личинки, що пішла в діапаузу. Вони знаходять прихисток серед рослинних решток, у верхньому шарі ґрунту, в корі дерев, під лусочками цибулин. Десь у квітні — за середньодобової температури +7–9°С — шкідники виходять зі сховку.
Масова поява спостерігається у червні–на початку серпня, в теплицях — з кінця травня. Самки відкладають яйця на зовнішню поверхню рослин (підряд трипсів Tubulifera) — або яйцекладом прорізають щілину в рослинній тканині (підряд Terebrantia). Личинки I та II віку активно харчуються, решта стадій проходить без живлення. Іноді розвиток відбувається із незапліднених яєць.
Трипси дають до 15 поколінь за рік, бо в умовах закритого ґрунту не перестають розмножуватись. Чим вища температура та нижча вологість, тим активніший розвиток. При оптимальних +25–30°С покоління формується за 10–15 днів, при +15°C — за 44. Несприятливими є +40°С та сухе повітря: за 24 години це знищить трипсів у теплиці.
В умовах відкритого ґрунту комахи йдуть на зимівлю при +10°С: це друга половина вересня–жовтень.
Імаго та личинки перших двох періодів висмоктують у рослин клітинний сік. Через це тканини зневоднюються, знебарвлюються, відмирають. Пошкоджень зазнають бутони, квіти, бруньки, листя, плоди. Ще шкідник переносить віруси (плямистого в'янення томатів, кільцевої плямистості тютюну, мозаїки огірків тощо).
Симптоми зараження трипсами:
знебарвлення листків, поява плям із білим ореолом;
в’янення і передчасне скидання листя;
сріблястий наліт на окремих частинах рослини;
засихання та деформація бутонів;
викривлення пагонів;
«вицвітання» та гниття цибулин під час зберігання (якщо трипси живуть під лусочками);
«гусяча шкірка» на пелюстках (особливо у орхідей);
розтріскування шкірки плоду (у винограду), білі кільця навколо проколів (у томатів);
темно-зелені плями, які є фізіологічними виділеннями шкідників.
Світло-зелені личинки трипсів живуть на зворотній стороні листка і ховаються внизу стебел — побачити їх можна за допомогою лупи. Іноді помітні летючі комахи.
Походить із Північної Америки, в Україні виявлений у 1999 році — на розсаді квітів в оранжереї Маріуполя. Шкідник завдає шкоди більше ніж 250 рослинам. Серед них:
плодові дерева — абрикоси, персики, нектарини, сливи;
овочеві культури — томати, горох, перець, цибуля, огірки;
ягідні — полуниця, виноград;
квіткові (страждають найбільше) — троянда, хризантема, гербери, ромашка, цикламен тощо.
Потрапляє в теплиці та будинки разом із цибулинами, під лусочками яких ховається. Якщо таку цибулю посадити на зелень, вона стане джерелом подальшого поширення шкідника. Після зимівлі тютюновий трипс харчується бур’янами, далі шкодить культурним рослинам.
Серед них:
розсада овочевих;
пасльонові — тютюн, махорка, картопля, перець, баклажан, петунія;
зонтичні — морква, кріп, кмин, коріандр, петрушка, селера;
жовтецеві — аконіт, жовтець, чемерник, дельфіній;
розоцвіті — троянди, малина, полуниця, абрикос, персик, слива, яблуня, груша;
лілієцвіті — цибуля, часник, спаржа, тюльпан, лілія, гіацинт тощо.
Зимує в цибулинах квітів. Ті коричневіють та стають липкими: якщо їх посадити, рослина виросте слабкою — з пошкодженим листям, спотвореними бруньками, знебарвленими суцвіттями. Часто такі квіти не зацвітають, зате служать джерелом поширення шкідника.
В «меню» гладіолусового трипса:
гладіолуси (переважно);
фрезія;
лілії;
крокуси;
іриси.
У будинок трипси потрапляють разом із зараженою рослиною. На кімнатних квітах зустрічаються різні види, але шкоди вони завдають однакової. Трипс охоче заселяє горщики з орхідеями, фіалками, геранню, бегоніями, трояндами, хризантемами, фікусами, гібіскусами, каланхое. Заразитись може будь-яка рослина, якщо:
в приміщенні тепло та сухо;
немає регулярного провітрювання;
поряд присутні заражені екземпляри.
Позбутись трипсів повністю майже неможливо, бо вони чудово пристосувались до навколишніх умов. Ці комахи:
швидко розмножуються та розвиваються;
ведуть прихований спосіб життя, оселяючись під лусочками, у бруньках, у квітах, у щілинах;
ховаються при наближенні небезпеки (коли підходить людина);
формують резистентність до інсектицидів;
частину життєвого циклу личинки проводять глибоко в землі, будучи недосяжними для препаратів (а літаючі особини відлітають у сторону на час обробки).
Але інсектициди — єдиний спосіб швидко зменшити кількість трипсів. Потрібно 2–4 сеанси з інтервалом у 10–14 днів. У спекотну погоду, коли життєвий цикл трипсів прискорюється, інтервал зменшують до 4–5 днів. Обробку проводять вранці або ввечері у суху безвітряну погоду. Підходять:
Актара (діюча речовина — тіаметоксам);
Енжіо (лямбда-цигалотрин, тіаметоксам);
Актеллік (піриміфос-метил);
Прованто Профі (дельтаметрин);
Ардіс (ацетаміприд, біфентрин);
Вертімек (абамектін).
Також використовують безпечний біоінсектицид Актоверм, що містить у складі комплекс природних авермектинів. Потрібно 2–3 обробки, а інтервал можна зменшити до 3–7 днів.
Обприскувати слід і листки (особливо нижню частину), і ґрунт під рослинами, і здорові екземпляри по сусідству. Щоб трипси не сформували резистентність, чергують діючу речовину. Не зменшують рекомендоване виробником дозування: при слабкому впливі трипси не загинуть, зате звикнуть до препарату.
У кімнатних умовах проблемну рослину ізолюють. Оскільки трипси заселяють квітконоси та бутони, є сенс їх зрізати. Пролікований екземпляр пересаджують, обережно промивши коріння, — або хоча б змінюють верхній шар ґрунту. Також протирають підвіконня чи іншу поверхню, де стоїть горщик: личинки опадають під час перенесення ємності, а потім заповзають назад на рослину.
Можна посприяти тому, щоб популяція трипсів не збільшувалась так активно. Слід:
перекопувати ділянку весною та восени;
видаляти бур’яни;
прибирати рослинні залишки;
не зберігати цибулини з пошкодженнями (проколами, плямами, знебарвленням лусочок);
користуватись протруйниками для обробки посадкового матеріалу.
У кімнатних умовах слід регулярно оглядати рослини, вчасно відділяючи потенційно заражені. А всі нові екземпляри треба ставити на карантин.
На жаль, існує не так багато способів, як не допустити появи трипсів.
Але це не означає, що боротьба марна. Просто вести її треба регулярно, не боючись препаратів: без них рослина поступово загине — з ними у неї є шанс на відновлення.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація