Ранункулюс — складна назва для жовтеця, або лютика. Його дикорослу форму можна зустріти в полях: це та невелика жовта квітка, що вважається бур’яном. Але садові види ранункулюсу цінуються за неймовірну декоративність, адже красою вони не поступаються трояндам та півоніям.
Відомо близько 600 видів ранункулюсу, з яких в Україні зустрічається 41. На сухих засмічених місцинах поширений жовтець польовий, на болотах та біля водойм — жовтець отруйний, а у стоячих та повільних водах зрідка можна побачити жовтець водяний.
Серед рідкісних садових видів — жовтець аконітолистий (Ranunculus aconitifolius). Він має білі або жовті квітки діаметром 2–6 см, тоді як висота рослини складає до 40 см. Іноді в композиціях зустрічається жовтець їдкий (Ranunculus acris) з масивними яскраво-жовтими квітами. В обох випадках вирощують махрову форму Flore Pleno.
Як декоративний вид в основному використовують лютик азійський. Саме його найчастіше мають на увазі, коли згадують про квітку ранункулюс чи про жовтець садовий. На основі цього трав’янистого багаторічника виведені численні культивари, які й зустрічаються у продажу.
Класичним вже став «Блумінгдейл» (Bloomingdale) — висотою до 25 см, з густомахровими квітами діаметром 8–10 см та короткими сильними стеблами. Його сорти:
Purple Shades виглядає дуже дорого завдяки оксамитово-пурпуровим пелюсткам;
Rose Bicolor демонструє світлі пелюстки з темною рожевою серцевиною;
Orange Bicolor міксує жовтий з помаранчевим.
Популярним є «Авів» (Aviv) — висотою до 30–50 см, із пишними махровими квітками, діаметром 5–8 см та типовим для ранункулюсів мереживним листям. Серед його сортів:
однотонні — насичено-рожевий Aviv Pink, ніжно-рожевий Aviv Rose, білий Aviv White, червоний Aviv Red, жовтий Aviv Yellow, помаранчевий Aviv Orange.
«плямисті» — Aviv Picotee roze поєднує різні відтінки рожевого, тоді як Aviv Picotee cafe виглядає практично коричневим, комбінуючи червоний, жовтий та помаранчевий.
Порівняно новий гібрид лютика азійського — «Томер» (Tomer). Рослина виростає до 30–40 см, а діаметр квітів сягає 5–7 см. Вони здаються «повітряними», максимально нагадуючи півонії:
неймовірно популярні світлі сорти — білий Tomer White або рожевий Tomer Pink;
хоча іноді виграшніше виглядають ексцентричніші варіанти — жовтий Tomer Yellow, червоний Tomer Red, пурпуровий Tomer Purple.
Ранункулюс любить тепло, тому не варто поспішати з посадкою у відкритий ґрунт. Земля має прогрітись до +10°С. Оптимальний період — із останніх чисел квітня до середини травня.
Найкраще садити ранункулюс в зоні легкого затінення: тоді цвітіння буде яскравим та тривалим. Сонце необхідне, але в умовах відкритої ділянки ранункулюс рано розквітає та швидко завершує цвітіння.
Лютику потрібен легкий родючий ґрунт: нейтральний або слабокислий. Не підходить суглинок або перезволожена земля (в ній коріння загниє).
Кореневище ранункулюсу має потовщені бульбоподібні пагони. В підсушеному вигляді (в якому їх надсилає магазин) вони нагадують «павучків»: тобто із серцевини виходять продовгувасті відростки. І дуже важливо не переплутати сторони та садити квіти«ніжками» вниз.
Перед посадкою цибулини на 2–10 годин замочують в розчині біостимулятора (Епін, Гумат калію, Циркон), у слабкому розчині марганцівки або у воді. Допустимо додати фунгіцид (Фундазол, Масим).
Через кілька годин після замочування відростки потовщають. Це означає, що вони готові до посадки. Є два підходи:
одразу садити у відкритий ґрунт;
спочатку проростити цибулини у торф’яній таблетці або торф’яному горщику, а потім пересадити на постійне місце (починати пророщувати потрібно за 6–8 тижнів до запланованої посадки у відкритий ґрунт).
Посадкові ями мають знаходитись на відстані 10–20 см. На дно додають дренажний шар (керамзит, дрібний гравій, пісок). Цибулини заглиблюють на 5–7 см, засипають тонким шаром землі та рівномірно проливають. До появи сходів (близько 2 тижнів) полив можна не проводити.
У горщик квітку допустимо садити навіть в лютому, якщо забезпечити достатнє освітлення. Проте, зазвичай лютик у ємність садять із середини березня до початку травня. Для проростання потрібна температура +10–15°С, під час цвітіння бажані +18–20°С.
Горщик для ранункулюса беруть на 5–8 л. В посудині може рости одразу кілька квіток, якщо між ними буде відстань 10 см. Процес посадки:
покласти на дно дренаж;
додати зволожений ґрунт, лишаючи 5–6 см до горловини горщика;
заглибити цибулини та злегка присипати землею;
полити та тримати на добре освітленому місці.
Квіти зацвітають через 2–3 місяці після посадки. Цвітіння триває від 1 до 4 тижнів: міцніший конкретний екземпляр почне квітнути раніше, а цвітіння триватиме довше. Бутони розпускаються поступово: від верхніх до нижніх.
У відкритому ґрунті цвітіння, як правило, починається у червні–липні. При вирощуванні у горщику можуть розквітнути раніше.
Догляд за ранункулюсами нескладний. Потрібно:
видаляти бур’яни;
зрізати відцвілі бутони;
регулярно та помірно поливати;
після сильних дощів розпушувати ґрунт, аби «запустити» повітря та уникнути загнивання кореневої системи;
кожні 2–4 тижні можна підживлювати, чергуючи органіку та мінеральні добрива для квітучих.
Лютики легко розмножити діленням цибулин. Кожного сезону з’являються дітки: їх відділяють гострим інструментом — а наступної весни садять.
На розсаду насіння висівають у середині лютого–на початку березня. Контейнер накривають плівкою до появи сходів. На етапі 4-х справжніх листків пікірують, а після встановлення стабільного тепла пересаджують у ґрунт.
Розмножити ранункулюс із насіння важко, оскільки воно погано проростає.
Відквітлі бутони зрізають, аби стимулювати утворення нових. Після завершення періоду цвітіння поступово скорочують полив, а коли листя пожовкне — зовсім його припиняють. Настає час викопування цибулин ранункулюсів на зиму: як правило, це серпень–вересень. Слід:
вибирати день із сухою погодою (інакше навіть після просушування бульби можуть загинути);
протравити у розчині Фундазолу, після чого добре просушити (цибулини мають висохнути до стану грудок-сухариків);
покласти на зимове зберігання.
Після відцвітання квітів, які ростуть у горщику, їм влаштовують період спокою при +15–18°С. Цибулини при цьому можна викопати та пересадити у новий ґрунт (щоб рослина набиралась сил уже в ньому).
Ранункулюси погано витримують зниження температури до –7°С. У теплому кліматі їх можна залишити зимувати в землі, накривши ялиновими гілками, торфом, тирсою тощо. Але в умовах української погоди лютики викопують.
В сухому вигляді цибулини зберігаються до 3-х років при температурі +3–8°С. Ранункулюс можна:
загорнути в газету, зробивши отвори для вентиляції, — та сховати в холодильник;
покласти в полотняний мішечок — і спустити в провітрюваний льох;
прикопати у вологу тирсу або пісок.
Наступною весною цибулини будуть готові до нового сезону. Порада садівникам-новачкам — посадити кілька екземплярів ранункулюсу у різних місцях: це дозволить побачити, де найкраще приживаються квіти.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація