Чарівна бегонія — квітка тропіків та субтропіків. Проте рослина добре прижилась на вітчизняних підвіконнях і в садах. Сортів бегоній неймовірна кількість — і знадобляться роки, щоб познайомитись хоча б з невеликою їх частиною. Але тим і цікаве квітникарство: кожен сезон може принести з собою нові екземпляри в колекцію.
Декоративно-листяними називають бегонії з ефективним листям, яке красою затьмарює непоказні квіти. Переважно в цю групу потрапляють ризомні (кореневищні) бегонії із потовщеним коренеподібним стеблом.
Найпопулярніша — звичайно, Begonia rex (Бегонія королівська) з асиметричними серцеподібними листками та нерівномірним візерунком. Є багато її гібридів:
Silver Dawn та Silver Кing — з білим малюнком;
Stained Glass — червоно-бура зі світлою облямівкою по краю;
Merry Christmas — змішує рожевий та стримано-зелений та ін.
Також популярні: Begonia metallica (Бегонія металева) з металевим відблиском на листі, класична домашня Begonia carolineifolia (Бегонія каролінолистна), Begonia masoniana (Бегонія Месона) з візерунком-хрестом.
А ще — компактна Begonia bowerae (Бегонія Бауера), особливо сорти: тигрово-плямистий Tiger, оксамитово-чорний Black Velvet та Cleopatra з кленоподібним листям.
Вічноквітучі бегонії (Begonia semperflorens) вражають квітами. Цвітіння тривале: із початку літа та до перших морозів. Листки невеликі — 5–6 см, неправильної форми та глянцеві. Росте рослина кущем до 40 см у висоту.
Вічноквітучим потрібне гарне освітлення. Якщо воно рясне, цвітіння може розтягнутись на всю зиму.
Серцевина квітів жовта, а колір пелюсток залежить від сорту:
Cocktail Vodka — рожеві;
Cocktail Whiskey — білі;
Ambassador Rose — інтенсивно-рожеві;
Ball Red — яскраво-червоні;
Othello — помаранчево-червоні тощо.
Елатіор (Begonia elatior) — невибагливі гібриди, які на початку XX століття вивели в Англії для тривалого кімнатного цвітіння.
Однотонні листки служать фоном для яскравих пелюсток. Висота кущиків не перевищує 25 см, і вони мило виглядають у горщиках.
Популярні сорти:
насичено-червоний Barkos;
темно-рожевий Berseba;
білий Clara;
рожево-білий Kristy Fringed;
оранжево-рожевий Batik та ін.
На Елатіор схожі бегонії Лорена. Але останні не формують бульб — тоді як гібриди Елатіор їх нарощують.
Ампельні бегонії (Begonia tuberhybrida pendula) вирізняються довгими обвислими пагонами. Непримхливі рослини вирощують у підвісних горщиках. Листя невелике та асиметричне. Популярі серії:
Begonia Belleconia (сорти — ніжно-оранжевий Soft Orange, абрикосовий Apricot Blush, вершковий Chardonnay та ін.);
Begonia boliviensis (особливо — червоно-помаранчевий сорт Santa Cruz Sunset із довгими пелюстками);
Illumination Mix (сорти — від червоного Scarlet до білого White) та ін.
Бульбові бегонії (Вegonia tuberhybrida) вирощують в Європі з 1760 року, вони походять від диких бразильських квітів. На їх основі виведено чимало гібридів, в тому числі ампельні та Елатіор. Особливість рослин — видозмінений корінь-бульба, де накопичуються поживні речовини.
Квіти нагадують камелію чи троянду. Листя нерівне та має загострену верхівку. Дуже популярний бульбовий сорт — Bouton de rose із велетенськими махровими квітами.
Бегонію легко розмножувати. Найпопулярніші та найдоступні варіанти:
живцювання (навесні або на початку літа) — зрізають пагін із трьома листками. Тримають у воді, доки не з’являться корінці, та садять у вологий ґрунт. Деякі квіткарі одразу після зрізання висаджують живець у суміш торфу та піску;
поділ куща (навесні або на початку осені) — бегонію розділяють на кілька частин і садять як окремі рослини. Головне, щоб на кожній групі корінців було по кілька бруньок;
листове розмноження (жовтень–листопад) — зрізають лист, на його нижній стороні роблять надріз головних жилок. Кладуть на вологий пісок: через 2 місяці з’являться корінці;
бульбами (в кінці зими або на початку весни) — бульбу розрізають на кілька частин, щоб на кожній було по бруньці. Замотують у вологу тканину, доки не з’являться паростки.
Витратніший за часом варіант розмноження — з насіння. Так вирощують бульбові (в тому числі ампельні) та вічноквітучі.
Насіння сіють з кінця осені до початку весни. Для бульбових оптимальний період: 15 грудня–15 січня, оскільки тоді до пересадки в ґрунт встигнуть сформуватись бутони та листки. Вічноквітучі сіють у лютому, щоб рослина встигла наростити кореневу систему, а кущик був компактним.
При дуже ранньому посіві розсада переросте на момент посадки у ґрунт — і погано приживеться. Пагони будуть витягнутими, сформується мало квітів, знизиться декоративність.
Березневі бегонії виростають слабкими та цвітуть менше. А бульбові сорти ще й формують малі бульби, які погано зимують.
Насіння проросте, тільки якщо воно буде свіжим. Невибагливі бегонії:
Бегонія Фея біла — до 35 см у висоту із цвітінням у червні–вересні;
Бегонія Шансон ванільно-жовта — ампельний сорт із цвітінням у червні–жовтні;
Бегонія Роял суміш великоквіткова — мікс різнокольорових махрових квітів із цвітінням у червні–вересні;
Бегонія Варіація — густомахрові червоні квіти із цвітінням у червні–вересні.
Субстрат повинен бути пухким, родючим, дренованим з pH 5,5–6,5. Його купують або готують самостійно: змішують листову землю, пісок, верховий торф, перегній (2:1:1:1). Розсада добре приживається в торф’яних таблетках.
Схема посіву:
викласти дренаж (при посіві в ящик);
додати субстрат та змочити його;
висипати невелику кількість насінин;
зубочисткою розмістити насінини на відстані від 1 см;
накрити плівкою (пластиковим стаканчиком) чи склом (склянкою).
Комфортна температура для проростання — +25–28°С. Плівку чи скло знімають після появи сіянців. До цього посіви періодично збризкують або зволожують через піддон (у випадку використання торф’яної таблетки).
Перші сходи з’являться через 8–28 днів. Юні рослинки:
досвічують фітолампою (світловий день має складати 10–14 годин);
провітрюють 2 рази на день, поступово збільшуючи тривалість;
щоранку обережно поливають або збризкують відстояною водою;
захищають від прямих сонячних променів.
Сіянці ростуть повільно. Головне — не допускати їх висихання та продовжувати догляд.
Пікірування не потрібне, якщо для вирощування використовувались торф’яні таблетки. В інших випадках розсаду пересаджують тричі:
Вперше — коли з’являться 2 справжніх листки. Відстань між саджанцями — 3 см, оптимальна температура — +19–20°С.
Вдруге — через місяць. Між саджанцями — 6 см, температура — +17–18°С. В ґрунт вносять перегній. Через 2 тижні підживлюють комплексним добривом.
Втретє — за місяць до висадки у ґрунт. Відстань — 13 см, температура — +16°С.
Розсаду поливають так, щоб не допускати пересушування земляної грудки. Поряд можна тримати мокрий мох або посудину з водою для підтримання рівня вологості.
Для квітучих бегоній вибирають добрива з переважанням калію. Якщо буде багато азоту, то рослина нарощуватиме зелену масу. Для розсади рекомендовану порцію добрив ділять на 2–3.
У відкритий ґрунт бегонію висаджують після встановлення теплої погоди. Орієнтовна схема:
при посіві з 15 грудня по 15 січня — 5 червня;
при посіві 15 лютого — 5 липня;
при посіві 15 березня — 15–20 липня.
При посіві у грудні вічноквітуча бегонія розквітне через 110–130 днів, бульбова — через 150–155. Терміни зменшуються на 1,5 тижні, якщо посів був у січні–лютому. При березневому посіві цвітіння настає на 20 днів пізніше порівняно з грудневим (а тривалість скорочується).
Бегонії чудово ростуть на вулиці. Вони потребують:
родючого слабокислого ґрунту (перед посадкою вносять перепріле листя або торф);
затіненого місця, куди потрапляє розсіяне світло;
прополювання, оскільки бур’яни заглушають кущики;
рясного поливу в міру висихання ґрунту (без затоплення);
підгодівлі кожні 10–14 днів (декоративно-листяним можна «давати» більше азоту, квітучим краще брати фосфорно-калійні добрива).
Бегонії на вулиці пробачають 30-градусну спеку, але не витримують заморозків. Температура +10°С для них є граничною. Через це вічноквітучі багаторічні сорти часто вирощують як однорічні: вони відцвітають — і гинуть. Якщо ж восени рослину пересадити в горщик та перенести в приміщення, вона вціліє.
Бульбові бегонії після відцвітання обрізають, залишаючи пагони 7–10 см. Кущик викопують і тримають в сухому прохолодному приміщенні, доки пеньки не всохнуть. Далі зберігають при температурі +5–9°С, періодично обприскуючи водою.
І враховують, що кожна бегонія — індивідуальна. На її розвиток впливає дуже багато факторів — починаючи з процесу збирання насіння і закінчуючи розміром вибраного горщика. Але практично завжди ці квіти добре приживаються і закохують з першого погляду.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація