Хвороби малини: час від них позбутись

Малина витривала до тих пір, доки про неї правильно піклуються. Варто лишень допустити загущеність посадки або прогадати з поливом, як ягоди дрібнішають, а листя засихає. Особливо вразливі до хвороб малинники, віком від 7 років. Проте своєчасне використання препаратів дозволить не втратити урожай.

Основні хвороби малини

Антракноз

Антракноз малини — одне з найнебезпечніших грибкових захворювань. Gloesporium venetum Speg., його збудник, зимує у ґрунті та на рослинних рештках. Ризик ураження високий, якщо:

• листки, пагони та плоди пошкоджені комахами або недбалою обрізкою;

• посадка загущена, а циркуляція повітря недостатня;

• довго стоїть волога погода з температурою від +20°С.

Ознаки антракнозу малини:

• сіруваті плями з пурпуровим краєм — на пагонах, листках, квітконосах, плодах;

• випадіння уражених тканин, опадання листя;

• «пробковість» пагонів, поява тріщин;

• в’янення квітконосів та ягід, муміфікація плодів.

Збудник проникає у рослину через порожнини в тканинах. Він поширюється завдяки краплям дощу, роси, води під час поливу. Іноді його переносять комахи, часто малинник хворіє через інфіковане насіння. Розвиток антракнозу починається навесні, коли розпускаються молоді листки. Симптоми стають явними під час достигання ягід.

Пурпурова плямистість (дідімельоз)

Як і інші грибкові захворювання, пурпурова плямистість воліє розвиватись в умовах надмірної вологості. Збудник, Didymella applanata Sacc., зимує на заражених пагонах — а перші симптоми дідімельоз проявляє із середини травня до початку червня.

Ознаки пурпурової плямистості малини:

- розпливчасті коричнево-жовті плями на листках;

- червоно-багряні або пурпурово-коричневі плями біля бруньок і пагонів;

- тріщини на корі, потемніння деревини, ламкість стебел;

- в другій половині літа — чорні крапки на плямах (спори гриба).

Біла плямистість (септоріоз)

Збудник білої плямистості — гриб Septoria rubi West., що зимує на уражених пагонах. Патологія дає про себе знати у травні–на початку червня, а пік припадає на період достигання ягід. До кінця вегетації септоріоз поширюється із повітряними потоками, а в нові малинники часто потрапляє із посадковим матеріалом.

Ознаки білої плямистості:

• дрібні (до 3 мм у діаметрі) плями на листках — спочатку світло-коричневі, згодом білі з темними краями;

• дірочки на листках після випадіння уражених тканин;

• світлі розпливчасті плями біля бруньок;

• тріщини кори, її відшарування;

• чорні крапки на листках (спори гриба).

Сіра гниль

Сіру гниль провокує гриб Botrytis cinerea, що зимує в уражених плодах та плодоніжках, в старих ніжках, серед рослинних решток.

Найсильніше патологія проявляється під час достигання ягід.

Ознаки сірої гнилі малини:

- темно-сірі або бурі мокрі плями на ніжках, листках, у міжвузлях, плодах;

- всихання зелених ягід, гниття стиглих;

- сірий «пушок» на уражених ділянках (спори гриба).

Відьмині мітли (стебління)

Стебління малини пов’язане з утворенням аномальної кількості бруньок на коренях, із яких розвивається багато слабких пагонів. Збудником є мікоплазма, а переноситься мікроорганізм цикадкою Macropsis fuscula Zett. Також відьмині мітли з’являються на ділянці разом із зараженим посадковим матеріалом.

Ознаки стебління малини:

• зміна якості пагонів — стають короткими та тонкими, а їхня кількість зростає;

• дрібні хлорозні листки деформованої форми;

• пізнє цвітіння та аномальний вигляд квіток, відсутність у них тичинок та маточки;

• здрібніння плодів та зменшення урожайності.

Кучерявість

Кучерявість малини — вірусне захворювання, симптоми якого влітку проявляються на пагонах другого року вегетації (а восени і на однорічних стеблах). Збудник — Raspberry cutly dwarf virus; переносником є попелиця Aphis rubi, що харчується зараженим соком.

Ознаки кучерявості малини:

- здрібніння та закручування листків, некроз;

- пробковіння верхівок пагонів та ніжок;

- виродження квітів, що перестають формувати зав’язь;

- сухість ягід, втрата смакових якостей;

- загальне сповільнення розвитку.

Мозаїка

Мозаїку викликає вірус роду Rubus. Збудник зимує в уражених пагонах, а в період вегетації «мандрує» з попелицями. Інфікування можливе під час щеплення, часто вірус на ділянку потрапляє із посадковим матеріалом або «кочує» із зарослів дикої малини.

Ознаки мозаїки:

• несильна крапчастість на молодих листках (слабка форма);

• виражена крапчастість та іноді деформація листя, незначне уповільнення росту (середньо-вірулентна форма);

• малопомітна крапчастість, потемніння та розетковість листя, некротизація ніжок та верхівок стебел, значне уповільнення розвитку, падіння урожайності (різка форма).

Як врятувати малинник від хвороб

Хвороби та шкідники — нерозлучний дует. Комахи не тільки переносять збудників, а й своєю активністю ослаблюють малинник. Тому потрібно одночасно боротись і з інфекцією, і з «гостями».

Ще до використання препаратів слід механічно ліквідувати частину проблеми:

• вирізати та спалити всі пагони, що страждають стеблінням, кучерявістю або мозаїкою (тут «медицина» фактично безсила);

• прибрати стебла, які сильно уражені грибком — антракнозом, плямистостями, гниллю;

• провести часткову обрізку гілок, пошкоджених стебловою галицею (цей дрібний комарик відкладає яйця під кору та провокує швидку загибель малинника).

Впізнати пагони, уражені галицею, можна по галах — характерних здуттях. Зрізати гілки слід на 2–3 см нижче цього потовщення. Якщо здуття знаходиться на відстані 40–60 см від землі, то на частині стебла ще можливий урожай.

Схема обробки малини від хвороб та шкідників

Обробка малинника вимагає старанності — пропуск одного етапу може звести все нанівець. Схема:

• рання весна — перекопати ґрунт під кущами, щоб зменшити концентрацію шкідників, яі зимують у ґрунті;

• до розпускання бруньок — 1% розчин залізного купоросу (від грибка);

• розпускання бруньок — Енжіо (від листовійки та пагонової попелиці) + Хорус (від дідімельозу та сірої гнилі);

• відокремлення бутона — Актеллік (від попелиці, малинного довгоносика, малинового жука, кліщів) + Топаз (від дідімельозу);

• перед цвітінням — Актеллік (від стеблової галиці, попелиці, малинного довгоносика, малинового жука) + Світч (від дідімельозу та сірої гнилі);

• після цвітіння — планово перевірити кущі на наявність стеблової галиці, вирізати та спалити гілки з потовщеннями;

• після збору врожаю — Хорус + Топаз (від дідімельозу та септоріозу);

• восени — повторно перекопати ґрунт під кущами.

Додатково проводять обробку від ґрунтових шкідників — хрущів та дротянок. Є два варіанти дій:

• проливати ґрунт хімічними препаратами (Антихрущ, Твікс, Белем);

• на початку та в кінці сезону використати безпечні біологічні засоби (Боверин, Метавайт, Мезітропін містять корисні грибки, які заселяють ділянку та в процесі життєдіяльності знищують шкідників). Проте після застосування ґрунтових біопрепаратів вносити хімічні вже не можна, оскільки вони знищать колонії грибків.

Хімічні препарати рекомендовано використовувати при засиллі шкідників, біологічні більше підходять для профілактики. Але у будь-якому випадку малинник буде вдячний за турботу — і порадує ягодами.