Як врятувати сад від сливової плодожерки

Сливова плодожерка (Grapholita funebrana) — частий гість в українських садах. Невелика та непримітна, ця комаха завдає значної шкоди кісточковим. То як захистити плодові дерева та не втратити довгоочікуваний урожай? Із сливовою плодожеркою можна успішно боротись — але робити це потрібно регулярно, не забуваючи про методи профілактики.

Шкодочинність сливової плодожерки: вразливі культури

Сливова плодожерка найнебезпечніша у формі гусениці, яка всього через 1–3 години після відродження із яйця проникає у плід. Шкіднику цікаві:

• слива;

• абрикос;

• алича;

• персик;

• вишня;

• черешня.

Гусениця харчується м’якушем іноді зачіпаючи і незатвердлу кісточку. Утворені при цьому порожнини заповнюються фізіологічними виділеннями комахи. За 3–5 днів гусениця прогризає «коридор» до плодоніжки і пошкоджує судинно-волокнистий пучок: на цьому етапі плід помирає, адже він більше не отримує корисних речовин.

Як розпізнати сливову плодожерку: основні симптоми ураження

Заражене дерево або чагарник розпізнати не важко. Основні ознаки активності плодожерки:

1. отвори-пошкодження на плодах (до 3 мм у діаметрі);

2. павутинка та краплина камеді біля отворів;

3. зміна якості та кольору плодів, набуття ними пурпурово-фіолетового відтінку;

4. передчасне опадання плодів.

Якщо розкрити пошкоджений плід, можна побачити і саму гусінь довжиною 1,2–1,7 см. На ранніх етапах розвитку вона — брудно-біла, але згодом набуває світлого рожево-коричневого відтінку.

Після 17:00 можна побачити дорослу сливову плодожерку. Це буро-коричневий метелик із розмахом крил 1,3–1,6 см, які відблискують фіолетовим та мають "торочки" по краю.

Особливості розвитку cливової плодожерки

Зимують гусениці у павутинних коконах — під корою та у її тріщинках, в рослинних рештках та неглибоко в землі. Через 1,5–2 тижні після встановлення температури на рівні +10°С починається заляльковування, а через 1–1,5 місяця з’являються імаго. Масовий літ — перший тиждень червня (в Поліссі та лісостепу) або третя декада травня (на півдні). Метелики ведуть нічний спосіб життя, стаючи помітними із настанням сутінок.

Сливова плодожерка вимоглива до температури:

1. ідеальним є показник +24–26°С;

2. потрібно мінімум +16°С для розмноження;

3. якщо температура знижується до +12°С, плодожерка припиняє літ.

Самка відкладає яйця через 3–5 днів після початку льоту, надаючи перевагу освітленим ділянкам плодів та нижній стороні листя (на середньому та нижньому ярусі крони). Яйця розташовуються по 1–3 штуки; вони досягають 0,7 мм в діаметрі, сплющені та напівпрозорі — спочатку білі, потім зелено-жовті. Через 4–11 діб відроджується гусінь, яка одразу починає пошкоджувати плоди. В цій стадії комаха перебуває 20–30 днів.

В Україні з’являється два покоління. Масовий літ другого спостерігається в кінці червня–на початку липня, а побачити гусінь в плодах можна ще у вересні — після чого вона йде в діапаузу до весни. Третє покоління факультативне й іноді розвивається на півдні.

Схема боротьби зі сливовою плодожеркою

Несприятливими для шкідника є холодні малосніжні зими: в деякі роки вимерзає до 80% личинок. Додатково природні вороги-ентомофаги знищують до 10% популяції. Проте цього недостатньо — й доводиться проводити обробку інсектицидами за схемою:

• кінець травня–початок червня (після цвітіння, коли відроджується I покоління) — Прованто Вернал — препарат безпечний для бджіл, тож при дотриманні правил обробок, його можна використовувати в період цвітіннята, або Актеллік, а також установка на штамби дерева липкої стрічки для відлову шкідника та контролю кількості;

• початок–середина липня (для знищення II покоління) — Проклейм.

Серед безпечних біометодів популярним є заселення ділянки трихограмою — це вирощена в біолабораторії комаха-ентомофаг, яка природним чином бореться з шкідниками.

Профілактика появи сливової плодожерки

Важливими є методи профілактики, які створюють несприятливі умови для шкідника. Слід:

• восени та ранньою весною перекопувати пристовбурове коло та міжряддя;

• прибирати рослинні залишки;

• очищувати стовбур та скелетні гілки від пошкодженої кори, яка почала відшаровуватись;

• періодично струшувати дерево, щоб впали заражені плоди;

• не допускати перестигання врожаю, своєчасно збирати плоди та падалицю;

• встановлювати годівнички та шпаківні, щоб привабити в сад птахів.

Загалом боротьба із сливовою плодожеркою не складніша, ніж із більшістю інших шкідників. Головне — не відкладати все на потім: садівництво не пробачає недбалості, а навіть 1–2 дні можуть бути критичними в питанні збільшення популяції комахи.