0
Дуже легко потрапити в полон трояндових чар. Варто лишень почати вибирати — і скоро десятки сортів чекатимуть моменту посадки. Проте краса рослини повною мірою розкривається тільки тоді, коли квітка опиняється на «своєму» місці та у «своєї» людини. І чи не найскладніше рішення в житті садівника — скласти ідеальний «набір» троянд саме для себе. Почнемо?
При виборі троянд потрібно знайти баланс між трьома параметрами — особистими вподобаннями, умовами в саду й вимогливістю сорту. Це допоможе звузити поле пошуку. Тобто:
вирощуйте тільки те, що вам до вподоби за кольором, формою бутона, розміром і т. д;
вибирайте ті сорти, з якими зможете впоратись, — невибагливі для початківців і екзотично-примхливі для тих, хто готовий присвятити саду значну частину життя;
відлякують шкідників та приваблюють комах-запилювачів;
враховуйте призначення троянди — засадити газон чи прикрасити затінений куток, декорувати альтанку чи зробити квітучі бордюри вздовж доріжки?..
Слід знати, що всі сорти виведені з диких (видових) троянд: Rosa arkansana, Rosa virginiana, Rosa woodsii, Rosa canina тощо. На їхній основі з’явилась так звана стара група троянд: Damask, Gallica, Bourbon, Centifolia, Alba, Rambler, Tea, Portland, Moss та ін. Її представники зберегли «вінтажний» шарм — завдяки насиченому аромату, пишним бутонам та красивій формі куща. Старі сорти здатні виживати навіть без особливого догляду і донині є цінним надбанням для саду (наприклад, бурбонська троянда Souvenir de la Malmaison або дамаська Autumn Damask).
Сучасні квіти виведені шляхом схрещування диких троянд та представників старої групи. Нові сорти отримали подовжений період цвітіння, більшу різноманітність кольорів, кращу адаптованість до морозів та стійкість до захворювань. Як правило, у них слабший аромат — зате вони виглядають більш доглянутими та декоративними.
Історія сучасних троянд почалась у 1867 році — з появи першого чайно-гібридного сорту La France, отриманого шляхом схрещування чайної Madame Bravy і ремонтантної Madame Victor Verdier.
Декоративність: одне велике суцвіття на довгому стеблі.
Цвітіння: повторне або безперервне протягом літа.
Кольори: білий, жовтий, рожевий, абрикосовий, бордовий, фіолетовий, червоний… Трапляються дво- та багатоколірні сорти.
Розмір: 60–100 см у висоту.
Переваги:: красиве цвітіння, тривала свіжість у букеті (популярний варіант для весіль).
Недоліки: порівняно низька морозостійкість, вразливість до хвороб та шкідників.
Де садити: вздовж доріжок, в контейнері, на газоні як акцент, у міксбордері разом зі злаками/лавандою/шавлією.
Популярні чайно-гібридні сорти: Mister Lincoln, Double Delight, Peace,
Англійські троянди належать до сучасної класики. Виведені у другій половині XX століття Девідом Остіном, вони поєднують властивості старих сортів (Damask, Bourbon тощо) та сучасних (чайно-гібридних і флорибунди). Зазвичай ростуть кущем (шрабом), хоча трапляються й плетисті.
Декоративність: розлогий кущ з великими квітами.
Цвітіння: повторне або тривале — з кінця весни й до заморозків.
Кольори: майже всі відтінки.
Розмір: висота — 70–200 см, ширина — до 2 м.
Переваги:: виражений аромат, «ретро»-вигляд, стійкість до морозів/хвороб/шкідників (у порівнянні з чайно-гібридними).
Недоліки: ризик зламу гілок під час дощу або сильного вітру (через великі «габарити» квітів).
Де садити: уздовж стін та парканів, на пологих схилах, у міксбордерах або на пустих ділянках.
Популярні сорти англійських троянд: Heritage, Graham Thomas, Abraham Darby, Princess Anne.
Плетисті, або виткі троянди мають довгі пагони, які завдяки колючкам можуть чіплятись за опору й «рости» вверх. У цій категорії виділяють дві групи:
рамблери (виведені на основі диких троянд) — цвітуть тривало та рясно, але дрібними квітами та раз на сезон. Мають дуже гнучкі пагони, які можуть обвивати альтанки або арки. Іноді вирощуються як ґрунтопокривники;
клаймбери (гібриди рамблерів та садових троянд) — відрізняються масивнішими квітами, жорсткими пагонами й здатністю до повторного цвітіння. Підходять для прикрашання парканів або стін, можуть рости на високих шпалерах або розвиватись як кущ.
«Плетистість» — це лише особливість росту гілочок, й виткі сорти зустрічаються у всіх групах троянд. Наприклад, таким є чайно-гібридний Climbing Peace.
Декоративність: довгі пагони обвивають/закривають вертикальну поверхню, а рясні квіти створюють ефект казкового водоспаду.
Цвітіння: повторне (клаймбери) або тривале протягом літа (рамблери).
Кольори: різноманітні.
Розмір: довжина пагонів — від 1,5 до 15 м.
Переваги:: естетичне цвітіння та можливість вертикального озеленення.
Недоліки: необхідність обрізки, потреба у просторі для розвитку.
Де садити: біля будь-яких вертикальних опор.
Популярні сорти рамблерів: Apple Blossom, Ghislaine de Feligonde, Frau Eva Shubert, Paul Noel, Veilchenblau.
Популярні сорти клаймберів: Flammentanz, Elfe, Vanille Fraise, Polka, Blue Moon, Golden Showers, Handel, Pierre de Ronsard, Lavinia.
Поліантові форми виведені в кінці XIX століття шляхом схрещування дикої Rosa multiflora із чайними, чайно-гібридними та іншими трояндами. Першими сортами стали Pâquerette та Mignonette.
Декоративність: невеликі кущики, густо вкриті великими суцвіттями.
Цвітіння: повторне — протягом літа до пізньої осені (перерви між хвилями мінімальні).
Кольори: рожевий, червоний, білий.
Розмір: висота та ширина — 40–60 см.
Переваги:: відсутність шипів, стійкість до морозу/хвороб/шкідників, живучість (стебла відновлюються із кореневища).
Недоліки: слабкий аромат, обмежений вибір кольорів.
Де садити: вздовж доріжок, на передньому плані міксбордера, в контейнері.
Популярні сорти поліантових троянд: The Fairy, Marie Pavie, Cecile Brunner, Perle d’Or.
Троянди флорибунда займають проміжну позицію між чайно-гібридними та поліантовими, оскільки в 1924 році були створені на їхній основі. Надалі в процесі схрещування «брали участь» й мускусні та інші групи троянд, а в 1940-х флорибунда сформувалась як явище.
Декоративність: акуратні чагарники з простими або махровими квітами.
Цвітіння: триваліше, ніж у чайно-гібридних (іноді — безперервне).
Кольори: величезна кількість відтінків (більше, ніж у чайно-гібридних). Трапляються смугасті сорти — Peppermint Twist, Purple Tiger тощо.
Розмір: низькі сорти — до 40 см у висоту, середні — до 80 см, високі — від 1 м.
Переваги:: рясне цвітіння, стійкість до морозу/хвороб/шкідників, невибагливість у догляді (порівняно з чайно-гібридними).
Недоліки: відсутність аромату майже у всіх сортів, менш ефектне цвітіння (порівняно з чайно-гібридними).
Де садити: вздовж доріжок, в сольних або групових композиціях, у контейнерах, на схилах для недопущення ерозії, у живоплотах.
Популярні сорти троянд флорибунда: Bonica, Tiger Tail, Julia Child.
Мініатюрні троянди родом з Китаю, а в Європу потрапили в 1800-х.
Декоративність: компактні кущики, рясно вкриті дрібними квітками.
Цвітіння: майже безперервне — з кінця весни до осені.
Кольори: всі можливі відтінки.
Розмір: висота 20–50 см.
Переваги:: цікавий зовнішній вигляд, можливість використання в малому просторі.
Недоліки: низька морозостійкість, дрібна й тому більш вразлива коренева система.
Де садити: вздовж доріжок, на передньому плані міксбордерів, на невеликих ділянках, у контейнерах, на балконах.
Популярні сорти мініатюрних троянд: Clementine, Dolce Vita, Apollo.
Ґрунтопокривні троянди вкривають землю квітучим «килимом». Один із перших сортів, Max Graf, з’явився у 1919-му.
Декоративність: низькорослі кущики, що стелються по землі та густо вкриті дрібними/середніми квітами.
Цвітіння: повторне та тривале — з весни до осені (з невеликими перервами).
Кольори: всі можливі відтінки.
Розмір: висота — 15–80 см, ширина — до 2 м.
Переваги:: стійкість до морозу/хвороб/шкідників, «вміння» пригнічувати бур’яни.
Недоліки: невиражений аромат, неможливість використання в букетах.
Де садити: уздовж доріжок, біля парканів, на схилах та інших складних ділянках.
Популярні сорти ґрунтопокривних троянд: Swany, Aspirin Rose, Knirps, Sea Foam, White Meidiland.
Парковими називають троянди, що утворюють пишний кущ. Візуально вони нагадують старі сорти й часто походять від дикої Rosa canina. Нерідко до категорії потрапляють англійські троянди-шраби.
Декоративність: високі розлогі кущі з середніми чи великими квітами.
Цвітіння: одноразове у травні–червні або повторне до осені.
Кольори: рожевий, білий, червоний, малиновий, фіолетовий, жовтий, помаранчевий.
Розмір: висота — 1–2,5 м, ширина — 1–4 м.
Переваги:: стійкість до морозу/хвороб/шкідників, невибагливість, «натуральність» вигляду, насичений аромат.
Недоліки: потреба у просторі, необхідність формуючої обрізки.
Де садити: як живоплоти, позаду низькорослих квітів, в «природних» садах.
Популярні сорти паркових троянд: Red Eden Rose, Westerland, Therese Bugnet, Moje Hammarberg, Martin Frobisher.
Мускусні троянди створені на початку XX століття в результаті схрещування диких рослин, старих сортів і більш сучасних гібридів. Родоначальником класу є сорт Trier, а особливістю — насичений мускусний аромат. Такі троянди часто відносять до паркових.
Декоративність: розлогі кущі, густо вкриті квітами — простими чи махровими.
Цвітіння: повторне або майже безперервне — протягом літа й до середини осені.
Кольори: рожевий, червоний, білий, кремовий, абрикосовий, малиновий.
Розмір: висота — до 2,5 м, ширина — до 3 м.
Переваги:: приємний солодко-пряний аромат, стійкість до морозу/хвороб/шкідників, невибагливість.
Недоліки: потреба у просторі, вразливість пелюсток до дощу.
Де садити: на великих ділянках, в «природних» садах, в сольно або в поєднанні з невисокими рослинами.
Популярні сорти мускусних троянд: Dinky, Westerland, Bouquet Parfait, Bukavu, Ballerina.
Низько- й середньоросла флорибунда або мініатюрні троянди — компактні, акуратні, легко вписуються в обмежений простір.
Паркові, шрабові — великі кущі витримують морози до –300С й можуть зимувати без укриття.
Флорибунда, поліантові, ґрунтопокривні — потребують мінімального догляду, але радують гарним цвітінням.
Англійські, мускусні, всі паркові, а також старі дамаські й портландські троянди — традиційно мають «найглибший» аромат.
Варто спробувати «англійців» — Munstead Wood та Jude the Obscure. Вдалий парковий шраб — Postillion.
Якщо хочеться більш сучасний та декоративний варіант, слід вибирати ароматні чайно-гібридні сорти — Duftwolke, Candlelight, Parole.
Старі сорти, паркові, мускусні — виглядають так, ніби вони існували в саду ще до приходу людини.
Більшість англійських і мускусних троянд, а також гібриди ругози (наприклад, Hansa).
Стійкими до напівтіні є практично всі сорти зі знаком ADR. До того ж в описі розплідники вказують, наскільки рослина сонцелюбна.
ADR (Allgemeine Deutsche Rosenneuheitenprüfung) — це престижна відзнака, яку після кількарічних випробувань присвоюють трояндам, вирощеним без пестицидів. Квіти, що отримали сертифікат, загалом демонструють:
тривале цвітіння (практично до заморозків);
зимостійкість;
невразливість до шкідників і хвороб (особливо до чорної плямистості та борошнистої роси);
здатність до самоочищення (зів’яла квітка опадає разом з квітконосом).
Німецька селекція, 2013 рік.
Махрові або напівмахрові квіти діаметром 6–8 см. Спочатку вони ніжно-абрикосові, але після розкриття стають кремово-білими із жовтою серцевиною. Суцвіття великі, об’єднують до 20 квіток.
Переваги: довге розкішне цвітіння, стійкість до хвороб, самоочищення.
Недоліки: слабкий аромат, можливе вигоряння на сонці.
Французька селекція, 2008 рік.
Кремово-білі густомахрові квіти з ніжно-рожевою серцевиною. Діаметр кожної — 10–12 см. Суцвіття збирають по 2–5 квіток. Аромат — солодкувато-фруктовий.
Переваги: стійкість до хвороб і дощу, елегантний вигляд.
Недоліки: слабкий аромат, гілки жорсткі для пригинання.
Французька селекція, 2002 рік.
Густомахрові червоні квіти у формі розетки без видимої серединки. Квіти зібрані у кисті по 2–5 штук.
Переваги: насичений колір, стійкість до хвороб, тривале цвітіння.
Недоліки: аромат майже відсутній, квіти можуть тьмяніти під дощем.
Німецька селекція, 2005 рік.
Махрові квіти, що нагадують півонії діаметром 4–5 см. Суцвіття великі, а на стеблі збирається до 15 бутонів.
Переваги: легкий приємний аромат, оригінальна форма квітів, рясне цвітіння, витривалість.
Недоліки: квіти довго не розкриваються повністю, чутливість до дощу.
Німецька селекція, 2010 рік.
Лавандово-бузкові махрові квіти діаметром 10 см. На кожній гілці формується кілька розеток.
Переваги: рідкісне забарвлення, стійкість до хвороб, гарний кущ.
Недоліки: чутливість до дощу та спеки, слабкий аромат.
Німецька селекція, 2015 рік.
Кремово-рожева густомахрова квітка з золотаво-абрикосовим центром. Діаметр — 8–10 см. У суцвіттях збирається по 3–5 квіток.
Переваги: м’яке поєднання кольорів, витривалість, пишне цвітіння.
Недоліки: слабкий аромат, потреба у сонячному місці.
Німецька селекція, 2016 рік.
Світло-жовті махрові квіти діаметром 8 см, зібрані в компактні суцвіття.
Переваги: яскраве забарвлення, добре підходить для зрізу, компактний кущ.
Недоліки: середня стійкість до дощу, слабкий аромат.
Німецька селекція, 2008 рік.
Кремово-рожеві густомахрові квіти, що на крайніх пелюстках переходять у світло-рожевий. Гроноподібні суцвіття містять по 5–10 квіток.
Переваги: витончене забарвлення, рясне цвітіння, підходить для контейнерів.
Недоліки: слабкий аромат, схильність до загущення куща.
Німецька селекція, 2004 рік.
Рожево-малинові густомахрові квіти діаметром 10–11 см, що ростуть у пишних кистях по 6–8 штук.
Переваги: сильний пряно-фруктовий аромат, тривале цвітіння, гарна стійкість.
Недоліки: потребує опори та формування, можлива вразливість до дощу.
Німецька селекція, 2005 рік.
Бузково-рожеві чашоподібні квіти, зібрані в кисті по 10–15 штук.
Переваги: пишне цвітіння, приємний солодкий аромат, добре росте на шпалері.
Недоліки: необхідність в укритті на зиму.
Німецька селекція, 2013 рік.
Густомахрові кремово-білі квіти діаметром 6–8 см з рожевою серцевиною. В суцвіттях — по 5–10 квіток. Аромат — з нотками малини, стиглих яблук та бризок шампанського.
Переваги: незвичний аромат, вишуканий вигляд, хороша стійкість.
Недоліки: чутливість до спеки, квіти можуть псуватись від дощу.
Німецька селекція, 1988 рік.
Кармінно-рожеві квітки діаметром 5–6 см, зібрані у великі суцвіття.
Переваги: рясне цвітіння, покривна здатність, невибагливість.
Недоліки: слабкий аромат, схильність до розростання куща.
Звичайно, одним-двома сортами історія любові до троянди не завершиться. І навіть коли місце в саду закінчиться, у хід підуть контейнери на терасах, а всі паркани будуть прикрашені клаймберами. Але ми прекрасно вас розуміємо! І радимо починати з флорибунди та ґрунтопокривників, а також — з ADR-сортів: вони приживаються так легко, що стає зрозумілим — у вас із трояндами повна взаємність почуттів.
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація
