0
Батат, або солодка картопля — недооцінений коренеплід на вітчизняних городах. На смак цей овоч — щось середнє між морквою та гарбузом. Його можна запікати, використовувати для приготування пирогів та салатів, подавати з м’ясом або зеленню. Батат захищає клітини від передчасного старіння, містить багато клітковини та насичує організм енергією, а ще — знижує кров’яний тиск, виводить зайву воду, корисний для кісток та очей. Тож більше ніяких відмовок — пора садити батат.
Попри на назву, батат — це не картопля. Він є трав’яною рослиною з в’юнкими стеблами, що в умовах українського клімату вирощується як однорічник. З погляду ботаніки, батат належить до родини берізкових — сюди також відносяться відомі бур’яни: берізка та повитиця. Водночас картопля — це пасльонові, вона «споріднена» з перцем, баклажаном та помідором.
Тож і вирощують батат не так, як картоплю. Не можна просто кинути у землю бульби з вічками — бо з’явиться пучок пагонів, але коренеплоди будуть дрібними та непридатними для вживання. Щоб отримати хороший урожай батату, користуються розсадним методом:
пророщують бульби у ящиках під плівкою або в опалюваних теплицях;
коли бульба дає пагони, їх зрізають та вкорінюють (у воді або в ємності з землею);
лише потім отримані живці садять у відкритий ґрунт.
Для першого знайомства з бататом підходить невибагливий, адаптований та врожайний сорт «Вінницький рожевий» (Vinnickiy Pink). Також добре приживаються: «Ліра» (Lira), «Тайнунг 65» (Tainung 65), «Боніта» (Bonita), «Перпл» (Purple), «Джорджія Джет» (Georgia Jet). Якщо місця невистачає, рекомендований компактний «Вардаман» (Vardaman), а еталоном смаку вважаються «Борегард» (Beauregard) та «Гарнет» (Garnet).
Батат демонструє чудову здатність до вкорінення пагонів, тож його розмножують живцями (розсадою). Їх отримують:
із пророщеної в цьому сезоні бульби;
із торішніх стебел старих рослин.
Насіння практично не використовують: його схожість низька, а чимало сортів майже втратило здатність до цвітіння та/або продукування насіння. Такими є більшість розповсюджених сортів батату: «Японський» (Japanese), «Бетті» (Betty's), «Вінницький рожевий» (Vinnickiy Pink), «Порто Амарелло» (Porto Amarello) тощо.
Цвіте і утворює насіння, наприклад, сорт «Гарнет» (Garnet). Цвіте, але насіння зав’язує рідко — «Перпл» (Purple). Якщо все ж вдалось роздобути насіння, то його пророщують на вологій серветці, а потім сіють — як на звичайну розсаду. Буває, насіння дає масивні паростки: тоді їх можна спробувати зрізати та укорінити як живці.
Для отримання живців (розсади) можна пророщувати бульби з кінця січня і до початку квітня. Пагони з’являться через 3–6 тижнів, причому їх буде по 5–40 штук на кожній бульбі (залежно від її розміру та стану).
Маточні бульби батату слід купувати в спеціалізованому магазині. Коренеплоди із супермаркетів призначені для продовольчого споживання: теоретично вони можуть прорости — але часто лише загнивають.
Аби бульба випустила пагони, її потрібно тримати в теплих вологих умовах — при +23–27°C та з освітленням 6–8 годин на добу. Можна:
занурити нижню третину бульби у воду. Перевага методу — відсутність ризику зараження хворобами з ґрунту;
заглибити бульбу на 1/3–1/2 у поживний, дренований та зволожений субстрат — від злегка кислого до нейтрального. Можна змішати торф, перегній/компост, пісок/вермикуліт (5:3:2). Батат росте практично в будь-якому ґрунті, окрім солончаків та важкої глини. Головне — попередньо дезінфікувати землю фунгіцидом або розчином марганцівки.
Паростки на бульбі з’являться швидко. Як тільки це відбудеться, температуру бажано знизити до +18–20°С. Коли пагін сягне 10–30 см (або матиме 6 міжвузлів), можна його зрізати. На бульбі залишають одне міжвузля — з нього розвинеться нова гілочка.
Далі потрібно, щоб живці наростили кореневу систему. Вони це можуть робити:
у ємності з водою;
у землі — в горщику або касеті для розсади (об’єм ємності має складати 0,2–0,4 л);
спочатку у воді, потім у ґрунті (тобто поєднуються два методи).
При вкоріненні живців у землі потрібно забезпечувати регулярний рясний полив та гарне освітлення. Кожні 10–14 днів можна використовувати стимулятор росту Азотофіт та фунгіцид ФІтохелп.
Укорінені живці пересаджують у відкритий ґрунт після того, як мине загроза весняних заморозків, а нічна температура не падатиме нижче +12°С. Зазвичай це друга половина травня–початок червня.
За 2 місяці до посадки вносять в землю перегній, за тиждень — аміачну селітру. Ділянка під батат повинна бути:
без протягів;
без застою вологи;
з рівнем кислотності pH 5,5–6,5.
Садять батат у лунки, глибиною 15 см, занурюючи міжвузля на 2 см. Відстань між ямами має складати 30–70 см, між рядами — 70–120 см. Це дозволить сформувати природний «килим», завдяки якому пригнічуватимуться бур’яни та зберігатиметься зволоженість ґрунту.
Для підвищення урожайності батат можна садити в насипах:
викопати канаву, глибиною до 30 см;
закласти на дно компост або перегній;
засипати ґрунтом, утворюючи насип висотою 20–30 см, — і сюди посадити батат;
накрити чорною плівкою або дворічною злежалою соломою — для збереження тепла та вологи.
Якщо міжвузля батату контактує із вологим ґрунтом, воно формує додатковий корінець. Це призводить до появи «зайвої» дрібної бульби, яка ослаблює рослину: мульча не допускає цього.
Найважче у вирощуванні батату — проростити та посадити його. Сам догляд нескладний: видалення бур’янів (якщо немає мульчі), полив, підживлення, захист від хвороб і шкідників.
Перший місяць після посадки поливають батат 2–3 рази на тиждень, потім — кожні 7–10 днів. У посушливу погоду ґрунт має бути просоченим на 2,5 см. За 2–4 тижні до збору врожаю вносити вологу перестають, аби бульби були смачнішими та не розтріскувались під час зберігання.
Перше підживлення вносять через два тижні після посадки. Використовують азотні добрива, які стимулюватимуть розвиток бадилля. Через 40–50 днів застосовують фосфорно-калійні добрива, а за місяць до збору врожаю — органіку (золу, перегній).
Загалом обрізка батату не потрібна, але іноді доводиться видаляти сухі, пошкоджені або задовгі пагони.
Батат можна вирощувати вертикально — на шпалері або тичці. Рослина не чіпляється за опору, тож її доведеться постійно підв’язувати. Із плюсів — економія місця та не формуються додаткові корінці (а тому все живлення отримує основний корінь).
Батату не страшний колорадський жук, він не боїться фітофторозу. Серед основних небезпек:
гризуни, личинки хруща, слимаки, блішки земляні, кліщ, дротяники;
парша, біла іржа, фузаріоз, чорна гниль.
Корисний для батату біопрепарат Триходерма, який захищає від грибкових хвороб. Бажано використовувати інсектициди від ґрунтових шкідників, адже наземна частина батату — досить стійка. При правильному поливі та підживленні рослина почувається добре.
Період вегетації батату в українському кліматі складає 90–120 днів. Молоді коренеплоди можна куштувати вже у кінці серпня, хоча основний масив урожаю збирають з другої половини вересня. Потрібно підгадати період між пожовтінням/підсиханням бадилля — та моментом, коли нічна температура опуститься нижче +11°С. Обов’язково завершують збір до морозів. Відносною стійкістю відрізняється сорт «Ліра», інші дуже не люблять холод.
Коренеплоди розміщуються хаотично, тому «добувати» їх потрібно обережно — підкопуючи лопатою або вилами. Збирають урожай у теплу суху погоду. Після викопування коренеплоди промивають від бруду та тримають на сонці 3–4 години.
Щоб підвищити лежкість батату та загоїти пошкодження, урожай на 7–10 днів залишають в провітрюваному приміщенні з вологістю 85–90% та температурою +27–29°С. Влаштувати таку «баню» в домашніх умовах складно. Але можна спробувати покласти батат в ящик із вологим рушником — та тримати у ванній кімнаті разом із увімкненим обігрівачем. Або ж на кухні де-небудь біля духовки.
Якщо температура буде на рівні +18–24°С, то тривалість «лікування» подовжується до 14–21 днів. Проте багато хто ігнорує необхідність цієї процедури — і одразу кладе батат на зберігання. Якщо коренеплоди не пошкоджені, то в них непогані шанси долежати до наступного сезону.
Для зберігання вибирають бульби без дефектів. Їх складають у дерев’яні ящики та, пересипавши тирсою чи сухим піском, тримають у темряві: при +12–16°С, вологості 75–80% та з регулярним провітрюванням. Для збергінання використовують комору чи погріб.. При +11°С і нижче бульби стануть водянистими, при +20°С і вище — зів’януть та висохнуть.
Батат ще не отримав заслуженої популярності в Україні. Але все більше фермерів та садівників цікавляться ним. Можливо, і вам час спробувати?
Відгуків поки що немає
Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті. Авторизація
