Як виростити інжир вдома

Інжир здається екзотикою — але рослину можна виростити у себе в саду. Звичайно, якщо враховувати особливості українського клімату.

Коли садити інжир

Комфортна температура для зростання інжиру — +20–30°С. Садити його можна:

• весною — після заморозків (одночасно з томатами);

• восени — за 1–1,5 місяці до заморозків.

Де посадити інжир

Ключовий фактор — освітленість. Без сонячних променів зав’язі всихають. Тінь не бажана навіть на кілька годин вдень, тому рослину садять на південній стороні.

При цьому інжир не терпить протягів. Поблизу має знаходитись стіна, паркан чи хвойники, які захищатимуть від вітру (але не затінятимуть).

Який ґрунт потрібен інжиру

Ділянка потрібна родюча та зволожена — при дефіциті води інжир сповільнює зростання. Але недопустима заболоченість:

1. ґрунтові води мають залягати на глибині від 2,5 м;

2. до місця зростання інжиру не повинна стікати дощова вода;

3. має бути присутній дренажний шар.

Інжир надає перевагу слабокислому або нейтральному рН 5,5–7,0. Культура може зростати на суглинках, супіщаних або кам’янистих ґрунтах. Можна придбати вже готову ґрунтосуміш: її типовий склад — кокос, пісок, агроперліт, дернова земля, попіл.

Як посадити інжир

Підготовка ями

Яму викопують за 2–4 тижні до посадки інжиру. Глибина має бути в 2–3 рази більшою від кореневої системи, а ширина — в 1,5–2 рази. Типові параметри: 80 см в глибину та 50 см в ширину.

Стінки ями укріплюють шифером, цеглою, щільною плівкою. Це обмежить розростання коріння вшир, — інакше надземна частина слабшатиме.

На дно викладають гальку, биту цеглу, щебінь або інший дренаж. Сюди ж гіркою насипають суміш родючої землі та суперфосфат (осіння посадка) — достатньо 15-сантиметрового шару субстрату. Його проливають відром води та залишають «відстоюватись» до посадки.

Або ж підживлюють ділянку перегноєм та нітроамофоскою (весняна посадка). Далі додають до добрив 15 см ґрунту та проливають водою.

Підготовка саджанця

Коріння саджанців перед посадкою підрізають та замочують у воді, припудрюють укорінювачем Грандіс або проливають посаджену рослину добривом Хобі Петерс Укорінювач 200 г.

Посадка саджанця

Саджанець опускають в яму, не заглиблюючи кореневу шийку. Розпрямляють коріння — та засипають родючою землею. Після цього поливають: по 30–40 л на рослину. Поверхню мульчують соломою, тирсою чи іншою органікою. Відстань між рослинами має бути від 2,5 м, щоб уникнути майбутнього затінення.

В Україні досить успішно вирощують інжир в горщиках, пагони виростають компактніші, але на кількість плодів це не впливає, врожай в контейнерах теж досить щедрий. На зиму інжир можна спускати в погріб або ж взагалі вирощувати в теплиці.

Як доглядати за інжиром після посадки

Інжир не потребує хімічного захисту, бо його основний шкідник — інжирна муха — не дуже активний в Україні. Ще рослині може загрожувати вірусна мозаїка, але хвороба трапляється рідко.

Загалом інжир не вимагає особливого догляду. Чи не найголовніше для рослини — полив:

1. молодий інжир поливають кожні 7–10 днів, витрачаючи близько 10 л води;

2. дорослі рослини, що повністю прижились, поливають рідше — орієнтуючись на погоду та стан листків (якщо вони в’януть, терміново потрібна вода);

3. в період дозрівання плодів об’єм поливу зменшують, а восени зупиняють (поливи можуть спровокувати появу нових пагонів, що ослабить інжир перед зимою).

Важливо, щоб пристовбурні кола завжди були замульчовані органікою шаром від 5 см. Коріння інжиру знаходиться близько до поверхні й може пересихати.

Чим підживити інжир

Перші 1–2 роки після посадки інжир не удобрюють. Далі підживлення необхідне 2–3 рази на сезон. Орієнтовна схема:

1. рання весна — нітроамофоска, щоб простимулювати коріння та зелену масу;

2. середина літа — калійні та азотні добрива, які необхідні в активну фазу вегетації;

3. друга половина літа — фосфор та калій, завдяки яким підвищується зимостійкість.

Ранньою весною або після збору врожаю можна використовувати органіку. Наприклад, змішують перегній з попелом у пропорції 1:1, розводять водою та настоюють 5 днів. Отриманий концентрат розводять водою у співвідношенні 1:10. Ним проливають пристовбурне коло (але перед цим поливають рослину просто водою, щоб уникнути опіків).

Обрізка інжиру

Обрізка необхідна з другого року після посадки. Головним чином вона прибирає затінення — й плоди визрівають краще.

В прохолодному (з погляду інжиру) кліматі інжир обрізають так, щоб він ріс кущем. Причина проста — чагарник легше вкривати на зиму. Для цього необхідно ранньою весною до початку сокоруху:

• залишити 3–4 основних гілки, вкоротивши їх на 1/3;

• видалити пагони, що ростуть вглиб куща або паралельно основним гілкам;

• решту гілок підрізати, залишаючи 10–15 см.

Влітку можна вкорочувати всі пагони довжиною від 55 см. А восени після завершення плодоношення видаляють слабкі гілки й підрізають однорічні пагони на 2–3 бруньки.

Коли починає плодоносити інжир

Перші плоди можуть з’явитись через рік після посадки, але активне плодоношення починається через 3–4 роки.

Дозрівання займає 2–3 місяці з моменту появи зав’язі. В українському кліматі можна очікувати два урожаї:

• перша «партія» плодів формується весною та дозріває влітку. Це так звані «бреби», що ростуть на торішніх пагонах. Їх мало, вони великі, не дуже солодкі;

• основний урожай дозріває на молодих пагонах до кінця літа або восени. Ці плоди дрібніші, їх більше, вони смачніші.

Третій урожай починає закладатись пізньою осінню — проте він не встигає дозріти до заморозків. Ці плоди одразу обривають.

Деякі сорти одноврожайні. Наприклад, «Адріатичний білий» дає плоди лише у вересні.

Чому не дозріває інжир

Інжир не дозріває, якщо йому не підходять умови. Тобто:

• не вистачає світла;

• мало води;

• є дефіцит поживних речовин;

• холодна погода.

Укриття інжиру на зиму

Коренева система інжиру витримує до -30°С, але пагони вимерзають при -15–20°С. Через це часто втрачаються торішні гілки та перший урожай.

Тому інжир укривають на зиму:

• пригинають пагони до землі;

• зверху накривають землею, соломою, тирсою шаром до 20 см;

• застеляють плівкою (аби не допустити намокання пагонів) та притискають дошками.

Або ж над інжиром ставлять дуги, які у 4–5 шарів накривають агроволокном. Виходить «парничок».

Морозостійкі сорти інжиру

В Україні вирощують самоплідні морозостійкі сорти: на нашій території запилювач (оса-бластофага) не живе, а чутливі до холоду рослини просто вимерзатимуть.

Популярні морозостійкі сорти:

• «Київський великоплідний» (до –20°C). Урожай в серпні та листопаді;

• «Брунсвік» (до –17°C). Урожай в кінці серпня та в жовтні;

• Далматський (до –17°C). Урожай у червні–липні та у вересні–жовтні;

• «Адріатичний білий» (до –15°C). Урожай у другій декаді вересня;

• «Сірий ранній» (до –15°C). Урожай на початку липня та у кінці вересня.

Інжир не буває таким же морозостійким, як груша або інші звичні плодові дерева. Але він настільки невибагливий, наскільки на це здатна екзотична рослина. Тож інжир точно заслуговує на місце в саду — адже його солодкі плоди не тільки неймовірно смачні, а й дуже корисні.