0

Компост у домашніх умовах: від опалого листя до удобрення

Компост в домашних условиях: от опавших листьев до удобрения

Компостування – це природний процес розкладання органічних відходів за участі бактерій, грибків, черв’яків. В результаті утворюються корисні речовини, які рослини здатні споживати.

Чим корисне компостування?

kompostuvannia v domashnikh umovakh.jpg

На глобальному рівні потреба в компостуванні пов’язана з чималою кількістю відходів. Звалища займають величезні площі і шкодять довкіллю. Тоді як хороший компост привносить в землю мільйони мікроорганізмів, що оновлюють мікрофлору ґрунту і поліпшують біологічні процеси в ньому.

На рівні ж звичайного домогосподарства компостування – це спосіб:

  • заощадити на органічних добривах;

  • підвищити урожайність на своїй ділянці;

  • розв'язувати питання з вивозом опалого листя та гілок.

Але в першу чергу компостування органічних відходів дозволяє зробити крок до свідомого споживання. Адже турбота про планету – це піклування про власне майбутнє і про життя своїх дітей. І починається воно тоді, коли недогризок яблука падає не в поліетиленовий пакет, а в компостну яму або компостне відро.

Однак, на шляху від відходів до добрива є певні правила, яких необхідно дотриматися, щоб перетворення відбулося. До того ж, не вся органіка підходить для компостування, тим паче в домашніх умовах. Дотримавшись наших рекомендацій, ви отримаєте якісний компост швидко та просто!

Що можна компостувати

Характеристики компосту залежать від того, що саме компостувалось. Підходять:

  • відходи з кухні (залишки овочів та фруктів, подрібнена горіхова та яєчна шкаралупа, чайне листя, кавова гуща, лушпайки від насіння, хліб);

  • домашнє сміття, що підлягає переробленню (папір, дрібні шматки натуральної тканини, зів’ялі кімнатні квіти);

  • сміття з двору або присадибної ділянки (пташине пір’я, гній, опале листя, невеликі гілки, трава, солома, сіно, тирса, зола з необробленої деревини).

Чим різноманітніший склад компостної ями, тим кращим буде добриво. Але з обережністю ставляться до відходів тваринного походження. М’ясо та риба можуть ставати причиною неприємного запаху та приваблювати тварин (щурів, бродячих котів). Такі відходи відразу накривають шаром трави.

Що не можна класти в компост

Для компостування не підходить те, що не буде перероблено мікроорганізмами або може погіршити якості гумусу. Заборонені до використання:

  • синтетичні тканини;

  • пластик, метал, скло, каміння;

  • глянцевий папір;

  • зола, отримана після спалювання покритої лаком або пофарбованої деревини;

  • зола з дерев, що росли біля оживлених доріг та в забруднених зонах;

  • великі кістки тварин;

  • частини хворих рослин (в тому числі плоди, що опали з заражених дерев та кущів);

  • частини рослин, що були оброблені хімічними засобами;

  • бур’яни (пирій, деревій, хвощ польовий тощо).

Деякі господарі не додають в компостну яму м’ясо та рибу. Також немає єдиної думки щодо горіхової шкаралупи, бо вона дуже довго розкладається. Існує упереджене ставлення і до горіхового листя через наявність в ньому дубильних речовин – але якщо об’єм листя в компості не перевищує ¼, то шкоди для ґрунту та рослин не буде.

Як закладати компост

Якісний компост – однорідний, вологий, легко кришиться, має темний землистий відтінок і землисто-прілий запах. Для цього органічні відходи слід правильно закласти.

Перш за все вибирають місце для компостування. Воно має знаходитися:

  • в півтіні, оскільки сонячні промені затримують процеси гниття;

  • хоча б в 30 м від джерела питної води;

  • на ділянці з пористим ґрунтовим шаром/дренажем або на узвишші (щоб уникнути підтоплення).

Тут формують простір для закладання відходів. Підійде:

  1. готовий садовий компостер із пластику або деревини;

  2. яма глибиною 0,5-1 м, сторони якої зміцнені дошками;

  3. дерев’яний ящик, чотири опорних стовпи якого вкопані в землю, а горизонтальні планки розташовані на деякій відстані одна від одної для забезпечення вентиляції.

Саморобний простір для компостування зазвичай має довжину 3 м, ширину – 1-1,5 м. Дно викладають дрібними гілками для дренажу. Далі діють за схемою:

  1. рослинні залишки (які гниють найшвидше);

  2. трохи звичайної землі або гною;

  3. полив шару;

  4. будь-які органічні відходи;

  5. земля або гній;

  6. полив і т. д.

Шар органіки складає 25-50 см, землі або гною – 5-10 см. Зелені відходи (стебла рослин, газонну траву) варто змішувати з золою: це прискорить процес гниття.

Як підтримувати температурний режим в компостній купі

Для забезпечення надходження кисню вміст компостної купи кожні 2-4 тижні перемішують вилами.

У спекотні дні здійснюють полив, щоб не допустити пересихання.

Для збереження внутрішнього тепла (50-70°С) ящик або яму тримають накритими. Підійде лінолеум, щільна дерев’яна кришка, килим, поліетиленова плівка.

Препарати для пришвидшення процесу компостування

Зазвичай, компост готовий до використання через 2-3 роки після закладання (залежно від погоди, розміру ями, типу органічних відходів). Пришвидшує процес гарна вентиляція та регулярний полив.

Але ще краще діють спеціальні препарати, які не дають розкладанню зупинятися та знезаражують органіку. Серед таких засобів:

  1. Силушка;

  2. Kalius;

  3. Санік;

  4. Байкал М.

Препарати містять мікроорганізми та ферменти, що сприяють швидкому компостуванню. Завдяки цьому отримати якісне органічне добриво можна за сезон!

Купуйте ці препарати у магазині «Світ Рослин». Ми з задоволенням проконсультуємо вас з будь-яких питань – і будемо щиро радіти вашому врожаю.

yak zakladaty kompost.jpg
kompost v domashnikh umovakh.jpg

05.04.2023

Повернення до списку

Відгуків поки що немає


Для написання відгуків потрібна авторизація на сайті.