Небезпека весняних заморозків: як захистити врожай

Весна оманлива. Таке очікуване тепло може змінитись раптовим похолоданням — шкідливим для багатьох культур. Тож як не втратити улюблений плодовий сад, зберегти врожай овочевих, не занапастити клумби? Розглянемо методи захисту рослин від весняних заморозків, а також поговоримо про їхню небезпеку.

Небезпека весняних заморозків

Раптове падіння температури весною (навіть короткочасне) шкідливіше, ніж зимові морози. Чому? На зиму багаторічники запасають цукор та амінокислоти, завдяки чому їхні тканини краще витримують зниження температури. Із потеплінням рослини активно розвиваються, формують бруньки та квітнуть. А отже, в цей час їхні тканини наповнені водою. При температурі нижче 0°С клітинний сік замерзає — і це провокує неприємні наслідки:

• зниження тургору, в’янення та опадання листків;

• пошкодження бруньок, осипання квіток;

• зменшення урожайності або відсутність плодів;

• розвиток захворювань, викликаних перепадами температур.

В період заморозків не літають бджоли, тож не відбувається запилення. Через кілька днів квіти опадають. Водночас зів’яле листя нездатне забезпечити процес фотосинтезу, і це призводить до загального ослаблення рослини.

Культури, найчутливіші до повторних заморозків

Чим більше рослина встигла набрати вегетативної маси, тим небезпечніші для неї приморозки. Наприклад, при несильному похолоданні часто страждають лише бруньки та ті квіти, які вже повністю розпустились. При цьому першою в квітах вимерзає маточка: якщо вона почорніла та зморщилась, плоду вже не буде.

Найуразливіші до весняних заморозків:

1. дерева в період цвітіння — особливо абрикоси, черешні, вишні, персики;

2. плодово-ягідні — смородина, лохина, аґрус, виноград, полуниця;

3. квіти — чорнобривці, троянди, жоржини, настурції;

4. теплолюбні овочі — кабачки, гарбуз, огірки, квасоля;

5. розсада овочів, незагартовані або погано укорінені баклажани, помідори, перець

Якщо приморозки не сильні/не тривалі, рослина не обов’язково гине. Проте вона розвивається повільніше, а плодоношення настане на 2–3 тижні пізніше норми.

Не такими чутливими до приморозків є цибуля, шпинат, кріп, морква: вони витримують до –5–7°С. Петрушці комфортно навіть при –9°С, а селера добре себе почуває при –3–5°С. Сливи не зав’язуються при –4°С, тоді як яблука та груші дещо втрачають в врожай, але не вимерзають. Не любить приморозки, але непогано відновлюється після них картопля — вона може розвиватись із сплячих «вічок». Стійкі до похолодань горох, редис, капуста.

Серед квітів не бояться повторних заморозків: примули, барвінок, гіацинти, мускарі, нарциси, іриси, тюльпани. Для ожини та малини, які зацвітають пізно, потенційно небезпечним є травневе похолодання. Загалом температура –1°С шкідлива для сформованої зав’язі, –2°С — для розкритої квітки, –3°С — для бутонів.

Способи захисту саду та городу від заморозків

1. Укриття — для невеликих рослин

Невисокі дерева та кущі, багаторічні квіти, грядки полуниці чи розсаду можна чимось накрити. Ідеально підходять:

1. картонні коробки;

2. скляні банки;

3. обрізані пластикові пляшки;

4. плівка;

5. мішковина;

6. агроволокно.

Залежно від щільності, біле агроволокно витримує:

1. 17 г/м2 — до -2°С;

2. 23 г/м2 – до -5°С;

3. 30 г/м2 – до -7°С;

4. 40 г/м2 – до -8°С;

5. 50 г/м2 – до -10°С;

Укриття залишають на кілька днів. Враховують, що під плівкою, склом або пластиком рослина не «дихає», тому перетримувати не слід.




2. Полив та мульчування

Увечері — до настання заморозків і за умови безвітряної погоди — поливають ділянку. При замерзанні вода виділятиме тепло, яке захистить рослину від несильного похолодання (до –2–3°С). Додатково корені підгортають землею або мульчують тирсою, соломою, корою.




3. Дощування — для дерев та кущів

Дощування підходить для захисту культур на грядках, але особливо рекомендоване для кущів і дерев. Крону обприскують із розпилювача або дощують за допомогою шлангу. Льодяна кірка допоможе утримати тепло, якщо заморозки будуть на рівні –2–3°С.




4. Димлення — для садів та виноградників

Ефективний, але неекологічний метод захисту (який може не сподобатись сусідам). Поблизу рослин розводять багаття на основі злегка вологої органіки: для більшого задимлення. Дим створить теплу завісу, що врятує при похолоданні до –5°С.




5. Добрива, кріопротектори, стимулятори

За 2–3 дні до весняних заморозків обприскують крону калійно-фосфорними добривами в звичайній концентрації (монофосфат калію, Плантафол). Чудово захищає квіти амінокислотне добриво Ізабіон — якщо внести його до та після після цвітіння, то зав’язь майже не пошкоджується. Мінімум за добу можна обробити ділянку стимуляторами, які підвищують стресостійкість. Серед них — Крапля життя. Імунітет до холоду, Епін+, Аміностар, Мегафол +.

За 6 годин до заморозків використовують кріопротектори. Вони знижують температуру замерзання клітинного соку та часто мають загальну стимулюючу дію («Вимпел», «Марс EL», «АміноФрост»).

Як врятувати рослини після весняних заморозків

Навіть якщо після приморозку рослина не загинула, їй знадобиться час на відновлення. Не поспішають обрізати відмерлі частини: можливо, із підвищенням температури вони прийдуть до тями. Чим міцнішим був екземпляр, тим більше у нього шансів.

Загалом після заморозків використовують добриво Ізабіон, яке сприяє відновленню тканин та активізує вегетацію. Аналогічно застосовують Епін+ або інші стимулятори.

Тож — пора подивитись на небо. Якщо воно безхмарне, а ближче до вечора температура падає до +4°С і нижче, ризик заморозків високий — і слід потурбуватись про захист саду та городу. Звичайно, варто також орієнтуватись на «офіційний» прогноз погоди: іноді він каже правду.